У Національній філармонії України відбудеться концерт, присвячений пам’яті Івана Карабиця

16.01.2020
У Національній філармонії України відбудеться концерт, присвячений пам’яті Івана Карабиця

Іван Карабиць

У цей саме день йому мало б виповнитися 75 років. 
 
Риска, яка поєднує дату народження, а це 1945 рік, село Ялта Донецької області, з датою смерті — 20 січня 2002 р., увібрала у себе цілий космос таланту, новаторства, творчої праці та організаторської роботи як одного з фундаторів міжнародних музичних фестивалів та заходів, таких, зокрема, як «Київ Мюзик Фест», Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця та інших.
 
Іван Карабиць — сучасник «школи київського авангарду». Він був одним із найталановитіших і найулюбленіших учнів Бориса Лятошинського, а після його смерті продовжив навчання у Мирослава Скорика.
 
У музичну культуру Карабиць буквально увірвався на початку 70-х років минулого століття експресивними творами, пошуком індивідуального стилю з використанням авангардних методів композиції — зокрема, додекафонії.
 
Цей метод композиції, що базується на основі дванадцяти тонів, які співвідносяться лише між собою, в колишньому СРСР нещадно переслідувався. В українській музиці першими його стали використовувати в 60-ті роки композитори-авангардисти Валентин Сильвестров, Віталій Годзярський та Леонід Грабовський.
 
Самобутній творчості Івана Карабиця упродовж всього життя були властиві сміливі експерименти, поєднання різних елементів сучасних композиторських технік та різних стильових тенденцій — від неокласицизму до джазу. Грек за походженням, Іван Карабиць тонко відчував стилістику українського фольклору, що знайшло своє відображення в багатьох симфонічних та інструментальних творах.
 
У його творчому доробку — симфонії, опера-ораторія «Київські фрески», хорові, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори, естрадні пісні, музика до кінофільмів та театральних вистав. 
Сьогодні у Національній філармонії звучатимуть твори Івана Карабиця у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (художній керівник і диригент — Валерій Матюхін).
 
У програмі концерту — Елегія для фортепіано, Музика для скрипки соло, Сім прелюдій для струнних, Серенада для струнних, Концертино для дев’яти виконавців, вокальний цикл «Пастелі» на вірші П. Тичини для сопрано з оркестром (оркестрування Т. Бачул), вокальний цикл «Мати» на вірші Б. Олійника (оркестрування О. Маринченка) та інші. 
 
Світлана БОЖКО,
спеціально для «України молодої»

  • Богдан Поліщук: сценограф, який став режисером

    Про Богдана Поліщука сьогодні більше відомо як про художника-сценографа, або як художника-ілюстратора. Ще навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва, він разом зі своєю майбутньою дружиною Оленою Рачковською (нині – Поліщук) започаткував Незалежний Театральний журнал «Коза». >>

  • Польський композитор Кшиштоф Пендерецький помер у віці 86 років

    Знаковою подією для культурного життя Києва був останній приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. >>

  • Третя «ГРА»: продовжують змагатися 28 вистав із 9-ти міст

    У Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів оприлюднила лонг-лист учасників третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Із 83 заявлених гравців експерти визначили 28 кращих. Саме вони продовжать боротьбу за національний театральний Оскар. >>

  • У культури відбирають 7 мільярдів

    Українське кіно не фінансується державою з нового року. Ще на Львівському книжковому форумі у кінці вересня 2019-го, тепер уже ексміністр культури Володимир Бородянський переконував видавців, що треба вибороти право отримувати з держбюджету гроші на закупівлю книжок для бібліотек. >>