В Україні відбулися перші місцеві вибори в об’єднані територіальні громади, які створюються в рамках реформи децентралізації, що почалася ще в 2015 році.
Але вже в 2019 році місцеве самоврядування опинилось під загрозою, про що «УМ» писала минулого тижня.
Нагадаємо, йдеться про те, що внесені президентом Володимиром Зеленським зміни до Конституції України (щодо децентралізації влади) перетягують шальки терезів децентралізаційної рівноваги від більш самостійного розвитку регіонів на бік поглинання центром усіх незалежних самоврядних ініціатив.
І цим ставиться під сумнів відповідність наявних процесів із визначеним раніше розумінням децентралізації.
Самоврядне самозакріпачення?
Схоже, що просто сам термін «децентралізація» використовується як ширма для закордонних інвесторів, а насправді в сучасному процесі формування органів місцевого самоврядування проглядається політичне самозакріпачення, з одного боку, та шлях, що спрощує можливу федералізацію, а її вуха стирчать із останньої зустрічі президентів України та Росії в нормандському форматі — з іншого.
Тепер цікаво буде поспостерігати за реакцією суспільства, політикуму за рівнем здоров’я чи імунодефіциту. Бо «історія питання» свідчить про жорстку спробу спекулятивної маніпуляції «децентралізація-федералізація» «тримачів» пакета політичних акцій на місцях. А свідома (чи бездумна) участь у сконструйованому, схоже, східними сценаристами, процесі здатна вплинути на хід української історії.
Самовисуванці переграли «слуг»
Отже, дружний похід «Слуг народу» за мандатами у 86 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) приносить їм, за попередніми даними, 56% голосів за кількістю депутатів.
«Таким чином, проводимо до місцевих рад по всій Україні більше депутатів, ніж усі інші разом узяті партії. Ми отримали 33% серед усіх учасників, включаючи самовисуванців. Кожен третій мандат — наш!», — вихваляються «слуги народу» на «Фейсбук»-сторінці своєї політичної сили.
Однак самовисуванці перемогли «слуг» по всій країні. Причому чималою мірою через те, що у багатьох населених пунктах виборці віддали голоси за чинних керівників ОТГ, котрі вийшли змагатися самостійно.
Цікавими є результати виборів, де представники «слуг» програли кандидатам — висуванцям від партії «За майбутнє», що її пов’язують із соратником Ігоря Коломойського Ігорем Палицею. І хоча інформація, відома на даний момент, стосується Волині, але подібні кучеряві сюрпризи від Ігоря Валерійовича не поодинокі. Інакше не був би він олігархом Коломойським...
У штабі партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» зробили власні підрахунки результатів перших виборів за законами децентралізаційного часу, й от що вийшло: за попередніми підсумками результатів виборів голів ОТГ, перемогли 44 самовисуванці, 23 представники «Слуги народу», 4 — від «Євросолідарності», 3 —від ВО «Батьківщина», 1 — від партії «Укроп», 1 — від «Нашого краю».
Чимало політичних експертів зазначають, що вибори в ОТГ не є точним індикатором партійних симпатій виборців.
По-перше, тому що там традиційно перемагають люди, котрі користуються авторитетом на місцях.
По-друге, дуже часто ці люди віддають перевагу походу до влади в якості самовисуванців. А не від партій, щоб не брати жодних зобов’язань. Ну а якщо вже пішли від партії, то, як правило, від партії влади.
А владний рейтинг шкандибає
Водночас простий математичний приклад показує, що, враховуючи все ще достатньо високий рейтинг, котрий соціологи дають «Слузі народу», безумовно, партія могла б розраховувати на більший результат.
Тому вибори до місцевих органів влади можуть указувати на проблеми з реальним рейтингом партії влади, також на недовіру до «слуг народу» місцевих еліт, значна частина котрих вирішила йти самовисуванцями, а не під знаменами політсили президента.
Хоча все вказує на те, що про виправлення цієї «похибки» у «слуг» подбали, і є підозри, що серед незалежних самовисуванців будуть ті, хто кинеться з усіх сил тягати каштани з вогню для партії влади, котра придумала для цього відповідний «стимул».
Нагадаємо, до конституційних змін у частині децентралізації запропоновано, до повноважень глави держави віднести можливість тимчасово зупиняти повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради за поданням префекта та призначати тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених Конституцією.
Однак чіткіші контури впливу на місцях проглядатимуться, коли вибори пройдуть по всій країні. Черговий тур народного волевиявлення довіри щодо депутатів місцевих рад і, відповідно, сільських, селищних, міських голів відбудеться 29 грудня. Загалом у цих виборах беруть участь 29 політичних партій. Проголосувати, за попередніми даними, в цих виборах зможуть понад 380 тисяч виборців.
І на цих виборах знову висить у повітрі пересторога: аби новий похід на виборчі дільниці не перетворився на битву з черговою загрозою реваншу.
