Доторкнутись — не доторкнутись: Чому опозиція, а також НАБУ і САП критикують довгоочікуваний закон

24.12.2019

То доторканні чи ні? Вперше за 28 років незалежності України депутати зняли з себе недоторканність. І це справді можна було б назвати «перемогою», якби не правки до закону перед другим читанням. Під час самого голосування три фракції просто відмовилися підтримувати законопроєкт саме через внесені правки. «Європейська Солідарність», «Батьківщина» утрималися від голосування, а от партія «Голос» натисла на червоні кнопки. Що ж це за зміни, які з’явилися у законі, чому через них депутати відмовилися голосувати?
 
Монополія генерального прокурора
Монополія генерального прокурора — що це означає? А те, що відтепер відкрити будь-яке кримінальне провадження проти народного депутата зможе лише генеральний прокурор. Наприклад, раніше це міг зробити будь-який слідчий чи звичайний прокурор. Тепер же початок будь-якого розслідування залежатиме від бажання або можливості генпрокурора. Після того як провадження відкриють, право вести розслідування матимуть лише Національне антикорупційне бюро та Держбюро розслідувань. 
 
Не довго мовчали й антикорупційні інституції. НАБУ та САП у день голосування закликали президента Зеленського ветувати цей закон, запевнивши, що нововведення ставлять під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП. Адже тепер перед тим, як розпочати розслідування, вони мають звернутися до ген­прокурора, щоб «переконати» його внести відомості до реєстру. «Проголосований Верховною Радою України законопроєкт №2237 щодо нібито зняття депутатської недоторканності знизить ефективність розслідування злочинів, вчинених за участі чинних парламентарiїв». Окремі прийняті норми можуть призвести до виникнення процесуальних проблем ще на початку розслідування та дозволити цим учасникам уникнути відповідальності», — йдеться у заяві антикорупційних інституцій.
 
Крім того, законопроєкт не визначає, яким чином слідчі мають передавати інформацію генпрокурору, щоб той розпочав розслідування. Тобто питань значно більше, ніж відповідей. 

Правка від ОПЗЖ

Але не генпрокурором єдиним. Перед другим читанням депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Григорій Мамка вніс досить дискусійну правку до документа. У ній iдеться про те, що депутати не нестимуть юридичної відповідальності за порушення закону «при здійсненні депутатських повноважень». І ось тут знову виникають питання. На який термін ми обираємо депутатів. Правильно — на п’ять років. Коли депутати виконують свої повноваження? Одні експерти запевняють у тому, що всі п’ять років депутати виконують свої повноваження, інші ж встигли запевнити — ця правка нічого не змінює. Але постає питання — якщо вона нічого не змінює у законі, навіщо її було вносити. І хто ж все-таки пояснить: доторканні чи ні депутати з нового року? 
 
Врешті, крапки над «і» в цьому питанні має поставити Конституційний Суд, який і розтлумачить, коли депутати виконують свої повноваження. Але що не варто забувати — де у законі є питання, там хороший юрист знайде «вигідну» відповідь для свого підзахисного. Тому тепер усе залежить від рішення президента. Він може або ж підписати закон і таким чином вести його в дію, або ж, як наполягають НАБУ та САП, ветувати його.