На Тернопільщині вже традиційно (і, мабуть, щоб народ не надто переймався зооперсонажами Східного календаря) кожний новий рік приурочують комусь чи чомусь видатному або дуже важливому.
Так 2019-й, за рішенням Тернопільської міської ради, було проголошено Роком Степана Бандери, бо ж у січні якраз відзначали 110-ту річницю від його дня народження.
А от прийдешній, 2020-й, на недавній сесії вже Тернопільської обласної ради, вирішили проголосити Роком... бандури. І пов’язано це також з ювілейною датою, правда, маловідомої для широких кіл особи.
25 травня виповниться 100 років від дня народження уродженця міста Бережани на Тернопільщині, видатного бандуриста, музичного теоретика та реставратора кобзарського епосу Зіновія Штокалка.
Задля вшанування талановитого земляка, а також «із метою популяризації виконавського мистецтва гри на бандурі» і прийняла відповідне рішення Тернопільська обласна рада.
Доля пана Зіновія була непростою. Пройшов через табір для переміщених осіб у Німеччині, емігрував до США, був лікарем за професією (онкологом та дерматологом, автором наукових статей з етіології новоутворень та лікування злоякісних пухлин), займався літературною та громадською діяльністю. Та саме його музичний внесок фахівці називають визначним.
Як написано в Енциклопедії сучасної України, він зібрав і опрацював понад 300 українських пісень, дум і балад у супроводі бандури.
Створив і багато власних пісень та дум (20 аудіокасет), які виконував, граючи на цьому інструменті. Був солістом Капели бандуристів ім. Т. Шевченка у США, підготував солідне історичне дослідження про бандуру під назвою «Кобзарський підручник», яке було видане вже після його смерті.
