Херсонські аграрії заявили про готовність виробляти кавуновий мед у промислових масштабах

Екзотичний бекмес із херсонських «смугастиків» уже погодилися брати під реалізацію великі торгові мережі в бага­тьох містах України, зацікавлені у співпраці й покупці з Європи.

 

Унікальний кавуновий мед навчилися виготовляти фахівці на базі господарств зеленого туризму Херсонської області.

 

Така інновація дозволить вирішити проблему зi збереженням вирощеного фермерами врожаю на півдні України за умов відсутності належної кількості агросховищ.

 

Уперше бекмес презентували гостям Всеукраїнського свята «Український кавун — солодке диво» в місті Гола Пристань у далекому 2005 році. Тоді мед із кавунів представники «Зелених хуторів Таврії» варили на вогнищі у величезному казані та пропонували скуштувати учасникам фе­стивалю.

 

— Щоб приготувати  літр бекмесу, потрібно 12 кавунів середнього розміру, — розповів директор херсонського історико-розважального комплексу Олександр Долинко. — Кавуновий мед на Херсонщині роблять за старовинним рецептом, адже для наших предків бекмес був замінником сучасних цукерок. Ці ласощі можна їсти, не побоюючись за фігуру, адже в одному грамі продукту лише одна калорія.

 

А ось уже нинішнього року кращі шеф-кухарі Херсона Олександр Шостак, Олексій Александров та Іван Цуріков провели в Києві майстер-клас із приготування автентичних страв iз кавуна.

 

Дивовижний смак кавунового меду сподобався всім без винятку, після чого й постало питання про виробництво бекмесу на Херсонщині у промислових масштабах.

 

— Технологія приготування кавунового меду передбачає якісну переробку навіть некондиційної продукції, що дає можливість раціонально використовувати весь зібраний на полях Херсонщини врожай, — розповів секретар ГМ «Асоціація виробників Херсонського кавуна» Юрій Паличев. — Мешканці південного краю зберегли чимало автентичних рецептів різноманітних страв iз кавуна, таких як бекмес, а також квашений кавун. Такі продукти не лише дуже смачні та корисні для здоров’я, а й роблять переробку смугастих ягід рентабельною за рахунок високого попиту в покупців i великої додаткової вартості.

 

За словами Юрія Палічева, в аграріїв Херсонської області ще є чимало ідей щодо створення інноваційних продуктів з насіння кавуна, яке нарівні з самим «смугастиком» має багато корисних властивостей.

 

Сучасні тренди здорового харчування, а також інтерес споживачів до харчових новинок та екзотики повинні сформувати попит українського споживача на такі продукти.

Нині аграрії Херсонського краю працюють над створенням нових технологій переробки не лише кавунів, а й іншої сільськогосподарської продукції: знаменитих херсонських помідорів, динь, винограду та яблук.

 

Цікаво, що ароматний кавуновий мед, зварений із соку перестиглої смугастої ягоди, вважається винаходом середньоазіатської кухні. Цей незвичайний мед роблять iз кавунового соку, який зливають у спеціальні жаровні.

 

Потім 12 годин випарюють вологу, після чого й виходить бекмес. Він може бути різним: легким, як соус, густим, як повидло, або пікантним, як інгредієнт для коктейлю. 

 

Після повного випарювання вологи бекмес втрачає до 50-80 відсотків обсягу та стає схожим на дуже густий мед. Цю смакоту можна ароматизувати м’ятою, лимоном, лаймом, чебрецем, ваніллю та багатьма іншими ароматними добавками. Щоденне вживання чаю, підсолодженого кавуновим медом (бекмесом), нормалізує роботу нирок, шлунка та серцево-судинної системи.