Це не оригінально. Це вже було декілька разів. І час від часу повторюється. Як на замовлення. То холера, то чесотка, то діарея... Оці клоновані історії-привиди довкола мовного закону — «дайош!» паралельно або перпендикулярно російську мову до корінної української, — ні до чого, окрім чергових акцій протесту, не приводять. Мовний майдан — наше все.
Тому й теперішні вібрації вперед-назад, котрі чуттєво, глибоко і в абсолютній стилістиці нинішніх «слуг» хочуть злити Україну в мовному питанні в лапи агресора, виглядають, м’яко кажучи, недалекоглядно.
А короткозорість можновладців завжди бісила українців більше, ніж наповненість власного холодильника. І, читаючи ці обґрунтувальні «новели», де між рядками чергове напружене чоло видає лише «бо так хочу», і більше нічого притомного й переконливого не проглядається, напрошується єдиний висновок: Дарвін мав рацiю.
Отже, черговий «перл» від «Слуг народу»: депутат ВР із фракції СН Максим Бужанський пропонує Верховній Раді скасувати Закон про державну мову.
А тепер, iз цього місця, по порядку. У міру зростання градусу.
Як уже повідомляла «УМ», нардеп на своїй сторінці у «Фейсбуцi» написав: «Вніс до парламенту законопроєкт про визнання закону про державну мову таким, що втратив чинність. Про скасування закону про мову, якщо комусь зрозуміліше так.
На базі нововиявлених обставин, з огляду на рішення Венеціанської комісії». Нардеп Бужанський пояснив популярно: чинний закон про державну мову, каже, «нічого спільного із захистом і розвитком української мови не має» і «спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, насамперед російської». Де, в якому місці свербить та дискримінація російської мови в Україні? Може, в Кремлі?
А далі пішов у хід метод «індукції» — від державного до загальноєвропейського: «Скасування цього закону відкриє можливість для написання дійсно вартого документа, який відповідатиме інтересам України та європейським цінностям». Ні, ну раз «європейським», тоді все зрозуміло. Нуль сумнівів.
І що з того, що така постановка питання суперечить 10-й статті Конституції України? За якою не може бути чиновником, депутатом будь-якого рангу, продавцем та ресторатором жодна людина, яка не володіє державною мовою. І що з того, що в Україні рідна мова — це частина незалежності й самодостатності держави? Що за можливість вільно розмовляти нею тут, на українській землі, століттями лилася кров?
Автор цієї законодавчої мовної ініціативи всі мізки розбив на частини. Свої, звісно. Тому що навколишнiй світ на нього не дуже чутливо реагує. З двох причин. По-перше, це представник правлячої «креативної» коаліції.
А по-друге, який народний депутат, спікер парламенту, прем’єр-міністр, просто високоповажний чиновник хотітиме на «п’яту точку» пригод у вигляді нового мовного Майдану, що свого часу вже мали, наприклад, за Януковича? І до того ж, а якщо це все супроводжуватиметься персональним фінгалом, скажімо, від тризуба «свободівця»?
То, може, спробувати всією фракцією слуг якось серйозніше звивини позаплітати? Ну що ж ви так свого президента підставляєте? Чи продумано «палите»?
«Питання української мови є важливим і чутливим для українських громадян. Навряд чи в українській владі сидять самогубці, які реалізовуватимуть подібні ініціативи. Тому сподіваюся, що законопроєкт Бужанського відпочиватиме на смітнику, поруч із законопроєктом Новинського. Це вічна битва. Росія весь час хоче знищити Україну, в тому числі через знищення її мови — механізму захисту нашої ідентичності. Москва і її п’ята колона постійно розповідають казки, як тут утискають російську мову», — переконаний координатор руху «Простір Свободи» Тарас Шамайда.
«Поручик Ржевський вийшов на ґанок, скочив у сідло і понісся по дорозі так, що пилюка стовпом. Проскакавши дві версти, він зупинився: «Мать чесна, а кінь де?». Смачно матюкнувшись, поручик поскакав назад». Ні, це не натяк. Просто Бужанський навіяв....
