Інформаційний простір України ще більше напружили останні вісті з полів українсько-російського «Сталінграда».
Не будемо зараз розбиратись у причинах, котрі запустили процес активізації публічних висловлювань iз гарячих питань у міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова — він прокоментував заяву голови Державної думи РФ В’ячеслава Володіна про загрозу «виходу» низки областей зі складу України. Бо зараз йдеться про інше — загроза таки існує.
Отже, керівник МВС України у відповідь на слова про утиски російськомовних в Україні наголосив, що насправді у нас безліч російськомовних українських націоналістів, і він — один із них.
За його оцінкою, слова Володіна можна розцінити як «нові скельця для рожевих окулярів» для прихильників дружби з Росією.
«Черговий російський дурень прислав нове скло для рожевих окулярів прихильникам дружби з Росією: глава Держдуми РФ Володін повідомив Україні, що «націоналізм і утиски малих народів можуть призвести до виходу зі складу України низки областей».
Від себе — пану Володіну — говоріть частіше! Це допомагає нам, українцям, краще розуміти справжні устремління «русского міра». Нашим, теж скажу прихильникам всепрощення, придбання електроенергії, дешевого газу зі знижкою й іншим, які твердять «ми адін народ», — перечитуйте володіних», — дав Аваков свою відповідь кремлівському «Чемберлену» та прокремлівським співвітчизникам.
До ворожки не ходи: що в Путіна на умі, те у Володіна на язиці. Вони вже все прорахували: скільки й які області України будуть розгойдувати, аби відірвати їх для себе.
Подібні спостереження підтверджує і ексглава МЗС України Павло Клімкін, про що він написав на своїй сторінці у «Фейсбуці».
«Слова спікера російської Держдуми Володіна про можливість відколоти області від України — це не «оговорка». Як і «рішення» у Донецьку про встановлення кордонів на всю Донецьку область. Як і указ Путіна про видачу російських паспортів для всього Донбасу, а не лише для окупованої території. Це все частини однієї конструкції, таке собі LEGO. Від РНБОУ чуємо, що є п’ять сценаріїв інтеграції окупованого Донбасу. Ми ще жодного не бачили, навіть у загальних рисах. Може, вони зовсім конфіденційні? Хоча не зрозуміло, для кого», — написав Павло Клімкін.
Водночас пан Клімкін запитує, чи є в Україні сценарії, що дозволять протидіяти спробам Росії розколоти Україну?
«Скільки їх, а головне — що нам усім, українцям, для цього робити і хто це буде координувати? Хотілось би почути, оскільки з протилежного боку лунають уже прямі погрози», — висловлює стурбованість політик.
Ми маємо чимало дотичних свідчень щодо загарбницьких намірів Кремля. У будь-якій сфері. І для того, щоб зрозуміти, що відбувається в українських верхах, не потрібно якогось особливого стратегічного розуму.
Наприклад, хіба запланована в Україні приватизація чималої кількості стратегічних підприємств не є регулюванням внутрішньоукраїнських економічних процесів таким чином, аби прискорити фактичну кончину української незалежності?
І на запитання до політичних торговців: «Скільки коштує Вітчизна?» — зараз нам ніхто не відповість. Бо вже продано. Перманентний аукціон триває не публічно. Але будемо послідовними: це ще нічого не означає в країні, де так склалось історично, що дії влади корегують, м’яко кажучи, віче-майдани.
