Але, як би там не було, ринок перевезень розвивається стрімко. І скористатися прийнятними цінами можуть не тільки заробітчани, а й пересічні туристи.
І нехай вони не орієнтовані на відвідини Софійського собору чи львівських підземель, а хочуть просто погуляти у затишних кав’ярнях українських міст, для економіки держави таке пожвавлення — безсумнівно, великий плюс.
Для заробітчан і не тільки
З 11 грудня приватний чеський автобусний і залізничний оператор «Лео Експрес» має право на обслуговування залізничного маршруту від Праги до села Медика, яке розташоване на польсько-українському кордоні, за 70 кілометрів від Львова. Всередині нинішнього літа такий же самий дозвіл отримав його конкурент, інший приватний чеський оператор «Регіоджет».
Останній вже оголосив про запуск прямого нічного потяга «Прага—Мостиська» із липня наступного року. Населений пункт Мостиська розташований поряд із Медикою, на українському боці спільного кордону з Польщею.
Саме туди доходить колія європейського стандарту 1435 мм. Як повідомили у компанії, із Праги до Мостиська ходитиме нічний поїзд, а з Мостиська до Львова пасажири зможуть дістатися автобусом.
Потяг вирушатиме раз на день у кожному з напрямків, — у його складі буде від 8 до 12 вагонів. З Праги він вирушатиме о 22:10, прибуватиме на українську прикордонну станцію о 9:30. На шляху курсування він робитиме зупинки в Пардубіце, Забржегу, Оломоуці, Остраві (Чехія), а також у Кракові і Жешуві (Польща).
«Мета полягає в перевезенні пасажирів, особливо між Львівською областю України та головними центрами в Чеській Республіці та інших країнах ЄС», — цитують прессекретаря «Регіоджету» Алеша Ондрюйя європейські ЗМІ.
Дозвіл для «Лео Експреса» отримано з боку UTK (Адміністрація залізничного транспорту Польщі), він дає можливість виконання чотирьох пар поїздів щодня протягом найближчих п’яти років: до 10 грудня 2024 року. Доступ даний на роботу в міжнародному залізничному коридорі Прага — територія Польщі — Медика. У Польщі перевізник отримав право зупиняти свої потяги в 17 пунктах, серед яких Катовіце, Краків, Тарнув, Жешув, Перемишль.
Утім перевізник наразі не оприлюднив інформацію про початок рейсів, а також не сказав, скільки саме потягів насправді курсуватимуть за цим маршрутом: для цього компанія має закупити нові поїзди. Передбачається, що до кінця нинішнього року вони придбають три склади виробництва китайської корпорації CRRC.
Якщо надані дозволи використовуватимуть на повну потужність, то із центрального залізничного вокзалу Праги поїзди вирушатимуть о 08:09, 10:09, 12:09 і 16:09 за місцевим часом, — і вже через 6 годин 40 хвилин прибуватимуть до Кракова, а ще за 2 години 40 хвилин — до Перемишля. Плюс ще 34 хвилини — і пасажирів вітатиме прикордонна Медика. Таким чином загальний час поїздки має становитиме 9 годин і 45 хвилин. У зворотному напрямку потяги вирушатимуть о 23:16, 1:38, 6:38 або 9:38.
Але головне, що «Лео» планує йти шляхом свого конкурента і намагатиметься продовжити маршрут до прикордонної станції Мостиська на Львівщині. Для цього, щоправда, ще готово не все — наприклад, не домовлено про доступ на українську залізничну інфраструктуру Укрзалізниці, а також процедуру прикордонного контролю з Держприкордонслужбою.
Берлін — це ж близько!
«Регіоджет» раніше домовлявся про спільні проекти з Укрзалізницею, зокрема про запуск потяга з Праги до Мукачевого. Втім нещодавно було реалізовано ще один міжнародний залізничний проект із прицілом на українського пасажира: пересадкове сполучення зі Львова до Берліна. Так, у новому розкладі, який у Європі стає чинним із 15 грудня, поїзд №89 «Львів—Перемишль» курсуватиме вже щодня. Тим самим він має забезпечити зручну стиковку із новим нічним поїздом «Перемишль—Вроцлав—Берлін».
Так, потяг Укрзалізниці №89 щодня вирушатиме зі Львова о 16:20 і прибуватиме до Перемишля о 18:19. Там пасажирів уже чекатиме потяг «Перемишль—Вроцлав—Берлін», який вирушатиме із цієї станції о 19:57, прибуваючи на центральний залізничний вокзал Берліна о 9:48.
У зворотному напрямку поїзд із німецької столиці виїжджатиме о 18:43 і прибуватиме до Перемишля в 8:38, а поїзд до Львова відправлятиметься з польського міста о 10:18. Час пересадки становитиме 1 годину 40 хвилин, а митні й прикордонні формальності пасажири проходитимуть у вагонах.
Таким же самим чином — залізницею через Перемишль — можна буде добратися до австрійського міста Грац. Австрійська федеральна залізнична компанія «OBB» з грудня запускає потяг «Грац—Відень—Краків—Перемишль», — у цьому місті пасажири зможуть пересісти на потяг №36 Укрзалізниці, які прямує із Польщі до Одеси через Львів, Тернопіль, Хмельницький.
Справжній зелений автобус
Чекають українських пасажирів і великі міжнародні автобусні перевізники. Так, німецький автобусний оператор FlixBus, який свого часу купив польського автобусного лоукоста «Польскі бус», оголосив про запуск «першої повністю зеленої лінії» в Україні. В українському представництві вже пояснили: на маршрут виходитимуть не вітчизняні компанії, що співпрацюють із німецьким оператором, а безпосередньо материнська компанія.
Сьогодні «Флікс» в Україні працює з компаніями-партнерами, продаючи тільки частину місць на кожному з рейсів. Переважно йдеться про 20-30, які купують квитки у FlixBus: за його цінами та на його умовах, але їдуть в українському автобусі разом з іншими пасажирами. Автобуси компаній-партнерів при цьому маркуються лише стікерами з логотипом FlixBus, — це типовий для німецького оператора спосіб заходу на нові ринки. А вже потім компанія приходить до того, щоб весь автобус був обладнаний і брендований за її стандартами.
А тому, як прогнозують експерти, з високою часткою ймовірності йдеться про те, що компанія нарешті почне здійснювати перевезення в Україні на автобусах у фірмовій зеленій лівреї і з відповідним брендування. Для пасажирів це означатиме свої плюси, адже такі автобуси відповідатимуть усім стандартам європейського FlixBus. Ймовірно, зміниться і цінова політика перевізника: материнський FlixBus часто оголошує акції, продаючи пасажирам квитки за символічні кошти, скажімо, одне євро, один злотий тощо.
Завдяки «золотій середині»
Хорошу динаміку показує і авіаперевезення. За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, серед лідерів — аеропорт «Львів», який за рік наростив пасажиропотік на 25%. «Україна показує хорошу динаміку розвитку авіації серед країн Європи, — написав Криклій у «Фейсбуку». — Це один із найвищих показників».
Львівське летовище і справді дивує експертів шаленим зростанням кількості літаків, які воно обслуговує. Адміністрація аеропорту «Львів» проводить перемовини про можливість початку співпраці з новими «серйозними авіакомпаніями», а також зазначає,що стає успішною тому, що не концентрується на роботі з однією авіакомпанією-монополістом.
«У цьому році ми будемо мати 42% приросту пасажиропотоку і можемо досягти навіть 2,2 млн пасажирів. У наступному році ми плануємо розвиватися не гірше: на рівні 30-40%. Адже зараз ведемо перемовини з новими авіакомпаніями, а також щодо збільшення кількості рейсів, з уже існуючими, — сказала директор аеропорту Тетяна Романовська. — Нам вдалося досягти золотої середини у співпраці лоукостів і традиційних перевізників. Дуже добре, що у нас немає єдиного монополіста, який диктує нам умови, і ми можемо надавати кращі знижки для кожного партнера. А вони у відповідь дають нам хороші показники і приріст».
Серед можливих кандидатів у партнери — катарські авіакомпанії. Раніше повідомлялося, що Україна і Катар підписали протокол про лібералізацію авіасполучення між країнами, і радник міністра інфраструктури Віктор Довгань зазначила: «Зараз це є важливим сигналом для Qatar Airways для розширення географії польотів, насамперед в аеропорт «Львів». На початку 2019 року їхня делегація відвідала аеропорт і аналізувала перспективу відкриття прямого рейсу «Доха—Львів».
Суттєво планує розширювати свій маршрут перший український лоукост компанія «Скайап». Із наступного року компанія отримала дозволи на 17 напрямків. Серед грецьких летовищ «Скайап» літатиме до Закінтоса, Корфу, Іракліона і Родоса: із Києва, Львова, Одеси, Харкова.
Є два нові рейси до Грузії: до Батумі із Запоріжжя і Львова. Італійський напрям «Скайап» новими рейсами у Ламецію-Терме з Києва, Харкова та Одеси, а також у Болонью з Києва. І це — до вже анонсованого рейсу Київ—Піза. На болгарському напрямку компанія додає рейси до Бургаса зі Львова і Запоріжжя, на кіпрському — до Ларнаки із Запоріжжя і Одеси.
Ложка дьогтю у цій ситуації, — ми ще не досягли рівня докризового 2013 року. За статистикою Украероруху, за обсягами повітряного руху за 10 місяців цього року Україна не досягла рівня найуспішнішого для підприємства 2013 року: позитивна динаміка спостерігається тільки на міжнародних рейсах, основне падіння — на транзитних потоках.
ДО РЕЧІ
Ввозимо переважно б/у
Україна суттєво збільшила імпорт легкових автомобілів: за період із січня по вересень нинішнього року їх ввезено майже 413 тис. одиниць на суму близько 2,6 млрд доларів.
Тоді як за перше півріччя ця сума становила майже на 1,7 млрд доларів. Із цієї кількості новими, за даними Укравтопрому, були лише 65,3 тис. авто — 16% від загального обсягу.
На закупівлю нових легкових автомобілів імпортери витратили 1,2 млрд доларів. У той же час митна вартість 347,5 тис. імпортованих старих автомобілів становить 1,4 млрд доларів.
Попит на нові легкові автомобілі на українському ринку зріс особливо у жовтні у порівнянні з аналогічним місяцем 2018 року майже на чверть і становив близько 9 тис. авто.
За статистикою, імпорт нових машин зріс на 17%, а тих, що були в експлуатації, — в 3,8 раза.
Найбільше ввезли до нас автомобілів з Японії (13,6 тис. шт.), на другому місці йде Румунія із 8,6 тис. авто, на третьому — Китай (7 тис. шт.). Вживані легківки ввозять переважно з Німеччини (89 тис. штук), Польщі (53,5 тис. авто) і Литви (53,2 тис. авто).
А ТИМ ЧАСОМ...
До «Борисполя» — на вітчизняному
На 32-кілометровій ділянці залізничного шляху між станціями Новомосковськ-Дніпровський і Балівка у Дніпропетровській області тривають планові випробувальні поїздки нового дизель-поїзда ДПКр-3 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.
Як повідомили у ЗМІ, потяг уже вдалося розігнати до 140 км/год. У ході випробувань перевіряються ходові, динамічні, характеристики. Датчики розміщуються на рамі візка, кузові, на даху. Потім задаються певні швидкості руху. Тензодатчики підключені до комп’ютера і вимірюють показники напруги, що виникають на різних елементах при русі на різній швидкості та на різних ділянках шляху. Для того, щоб зрозуміти, як поїзд поводиться при гальмуванні, створена імітація завантаження вагонів, вони заповнені баластом: мішками з піском, — неначе 170 пасажирів уже зайняли свої місця.
Новий потяг почне працювати на маршруті Центральний залізничний вокзал Києва — аеропорт «Бориспіль» вже до кінця нинішнього року.
