Державна будівля починає наближатися до вигляду хати, що переживає один за другим буревії: всі конструкції ламаються; механізми починають відмовляти; стіни перекошуються, дах з’їжджає...
А ці з Банкової шатри собі порозбивали — і гуляють! Грають у діджитилізованих молодих поводирів української нації, прогресу й демократії. Станіславський на це все ще з перших днів сказав би: «Не вірю!». У нас повірили 73%. Але, то було ще в квітні.
Пригадується, як зараз: у дворі грали музики; Банкову вщерть переповнив, як на сільському весіллі, захоплений і радісний люд: «Тепер усі ми — президенти!». Екстаз, словом. Як виявилось, цей стан наразі є одним із визначальних у бурхливій діяльності нових і молодих облич влади.
Однак збої у діяльності та неприємні ситуації у середовищі нової влади трапляються настільки регулярно, що поволі Зе-команда скочується донизу в своєму рейтингу.
Кінець «медового місяця» нової влади й народу
«На зміну «медовому місяцю» прийшов відносно солодкий «цукерковий» період, — зазначила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. — Дані останнього соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать про погіршення настроїв в українському суспільстві щодо команди нової влади. Усе ще відносно солодкий період продовжується за рахунок позитивного ставлення до новообраних органів влади й президента Володимира Зеленського».
Як зазначила Ірина Бекешкіна, про негативні тенденції свідчать декотрі результати опитування. Зокрема, у листопаді 2019 року 36% громадян вважають, що Україна рухається у правильному напрямку, дещо більше — 39% — упевнені, що напрям руху України зараз є неправильним. Водночас ще в серпні 50% вважали цей рух правильним, а 23% — неправильним.
Негативних оцінок діяльності вже вдвічі більше ,Зеленський рейтинг тягне одноосібно. Залишається високою переконаність респондентів у правильності зробленого ними вибору на президентських виборах (69% вважають, що зробили правильний вибір в обох турах президентських виборів, 7% — що вибір був правильним лише у першому турі, 5% — правильним лише у другому, і лише 7% відповіли, що їх вибір був неправильним в обох турах).
Перші кроки діяльності президента Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно (19% — повністю позитивно і ще 43% переважно позитивно). Негативні оцінки дали 24%, що вдвічі більше, ніж у серпні.
Громадяни переважно позитивно ставляться до перших рішень та пропозицій президента Володимира Зеленського: ініціювання переговорів iз президентом РФ Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі (позитивно — 75%, негативно — 15%); рішення щодо відведення військ від лінії розмежування (позитивно — 59%, негативно — 26%); надання громадянства іноземцям, які захищали територіальну цілісність України (позитивно — 61%, негативно — 17%); відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань (позитивно — 63%, негативно — 10%); рішення легалізувати видобуток бурштину (позитивно — 71%, негативно — 13%); повне оновлення складу Центральної виборчої комісії (позитивно — 49%, негативно — 13,5%).
Водночас негативно громадяни сприймають наступні кроки: рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на її продаж (позитивно — 24%, негативно — 58%); рішення щодо приватизації великих державних підприємств (позитивно — 22%, негативно — 55%); рішення легалізувати гральний бізнес (позитивно — 38%, негативно — 49%).
А от пропозиція щодо проведення у Києві позачергових місцевих виборів залишила більшість громадян байдужими — 39%, ще 20% не мають певного ставлення до цієї пропозиції. Ще більше впевненості у виборців, що вони зробили правильний вибір на парламентських виборах (82% проти 5% тих, хто розцінює свій вибір як неправильний). І в цьому теж переконані виборці політичних сил, які пройшли до Верховної Ради.
Але розчарування роботою Верховної Ради недовго чекало: вже в листопаді більшість громадян не задоволені тим, як вона працює, — 47% проти 34% тих, кого робота Верховної Ради задовольняє. Серед виборців найбільш не задоволені роботою Верховної Ради виборці партій «Опозиційна платформа — «За життя» (16% — задоволені, 74% — ні) та «Європейська Cолідарність» (відповідно, 15% і 75%), а переважно задоволеними є виборці партії «Слуга народу» (задоволені 51%, не задоволені 30%).
Більшість громадян (43,5%) певні, що Верховна Рада допрацює свій термін до кінця, натомість 33% вважають, що відбудуться дострокові вибори (решта 23% з відповіддю не визначилися).
Брак досвіду — хиби в роботі
Водночас Зе-електорат дорослішає у висновках і набирається досвіду швидше, ніж його обранці. Так, за даними соціологів, громадяни переважно негативно ставляться до того, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою — 41%, вважають це позитивом істотно менше — 24%, а на думку 26%, це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися і долучати кваліфікованих спеціалістів. А ще півроку тому, одразу після виборів, думки виборців були істотно іншими: негативом відсутність політичного досвіду в новобраних депутатів вважали лише 25%, 35% оцінювали це, навпаки, як позитив, а 26%, як і зараз, бачили можливості як позитиву, так і негативну.
Загалом у суспільстві немає одностайності в оцінці формування однопартійної більшості у Верховній Раді: підтримують такий формат 40% і не підтримують рівно стільки — 40%. Найбільш негативно ставляться до монопартійної більшості виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (71% — негативно і 17% позитивно) та «Європейська солідарність» (відповідно, 79% і 11%). А позитивно ставляться до такого устрою парламенту виборці партії «Слуга народу»: 59% підтримують і 24% — ні.
Усе ще очікування обіцяного
Громадяни вважають, що першочергові п’ять дій президента Зеленського та його команди мають бути наступні: припинення вогню на Донбасі — 74%, зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо) — 51%, зниження тарифів — 37%, покарання винних у корупції посадовців — 35%, зменшення впливу олігархів на політику — 28%.
Сила громадянського суспільства
Громадські організації останніми роками стають чи не основним послідовним виразником потреб цивілізованого суспільства. Так, на думку громадян, діяльність громадських організацій під час виборчих кампаній найбільш сприяла чесності і демократичності виборів. Це — фіксація порушень виборчого законодавства та прав виборців (51%), контроль за підрахунком голосів у день виборів (56%), контроль фінансування виборчого процесу (17%), проведення екзит-полу в день виборів на виході з виборчих дільниць (16%). Відтак абсолютна більшість громадян (70%) вважають, що діяльність громадських організацій на виборах потрібна (40% — що «дуже потрібна» і ще 30% — «переважно потрібна). Значно менше — 18% — певні, що їх діяльність або не надто потрібна (10%) або зовсім не потрібна (8%).
Ну і завдяки громадським активістам про справу вбивства громадської активістки Катерини Гандзюк чули 73% населення. Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% — не підтримують.
Ефективними дії правоохоронних органів щодо цієї справи вважають лише 9%, а 74,5% оцінюють дії правоохоронців як неефективні. Причому 89% опитаних заявили, що для них особисто важливо, щоб розслідування цієї справи довели до кінця і лише для 6% це неважливо.
Основну відповідальність за розкриття злочинів, що пов’язані з діяльністю громадських активістів, на думку опитаних, несуть у першу чергу прокуратура (66%), поліція (57%) і суди (38%).
84% громадян вважають напади на громадських активістів важливою проблемою. Тому не випадково, що 77% опитаних певні: бути громадським активістом в Україні не є безпечним і лише 14% впевнені у безпечності.
