Земля — багатим: експерти попередили про загрозу перетворення України на сировинний придаток

Парламент планує голосувати за ринок землі в другому читанні вже у грудні нинішнього року. «Залежно від того, коли комітет устигне внести всі правки. Це може бути або з 2 грудня, або з 16 грудня. Є такий план. Будемо дивитися», — прокоментував партійні плани керівник партії «Слуга народу» і водночас перший заступник голови однойменної фракції у Верховній Раді України Олександр Корнієнко.

 

Із референдумом щодо продажу землі іноземцям ситуація виглядає не так однозначно: референдум готують, але остаточно влада із цього питання ще не визначилася. «Спочатку треба ухвалити пакет законів про народовладдя. Тому — приблизно січень-лютий наступного року. Тоді заплануємо», — сказав нардеп, розповівши кулуарні деталі, як проходила підготовка до земельної реформи у першому читанні.

 

«Реформу обговорювали всюди десятки разів у будь-якій із цих будівель в урядовому кварталі. Є робочі групи — комунікативно-смислова та організаційна. Туди входять люди з Кабміну, починаючи від прем’єр-міністра Олексія Гончарука і закінчуючи заступниками міністра економічного розвитку Тимофія Милованова, туди входять депутати з профільного комітету і керівництво фракції, — наприклад, я. Ось цей весь хорал у 20 осiб обговорює, як комунікувати реформу з депутатами і стейкхолдерами: що робити у відповідь на закиди, що йдуть від політичних опонентів», — розповів Корнієнко.

Тим часом влада вже планує ухвалити закон про продаж землі іноземцям. Але акуратно, через референдум: як було обіцяно перед виборами. Втім — лише у випадку, коли ініціатори матимуть певність, що отримають на цьому референдумі потрібний результат. 

 

Заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Роксолана Підласий заявила: референдум про продаж земельних ділянок громадянам iнших країн пройде тоді, коли українці побачать, як працює ринок землі. Це, на її думку, може статися через 2-3 роки після його відкриття.

 

«Референдум відбудеться не між першим і другим читанням і навіть не відразу після ухвалення», — заявила Підласий, розповівши про два підходи до поправок про залучення іноземних громадян до українського ринку земель перед другим читанням проєкту закону. Перший підхід передбачає збереження положень про іноземних громадян і набрання ними чинностi після завершення референдуму, згідно з другим — їх виключення з тексту документа.

 

Ідею з плебісцитом палко підтримує великий шанувальник різноманітних громадських опитувань Зе-президент Володимир Зеленський. Він заявив: у громадян iнших країн буде право на придбання земель на території України тільки в тому випадку, якщо українці проголосують за це на референдумі.

 

Що ж стосується наслідків цього рішення, то, на думку експертів, про позитив уже на ранніх стадіях говорити не доводиться. Керівник політичних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко заявив: ухвалення закону про ринок землі не відіб’ється позитивно на життi більшої частини українців, однак воно може принести користь у майбутньому, оскільки у перспективі може виявитися хорошим стратегічним ходом.

 

На його думку, при правильному підході до питання власники земельних ділянок можуть почати отримувати хороший дохід від них. У неправильному — в Україні виникнуть монополісти, які переділять між собою ринок землі. Втім, попри різні точки зору на тему землі, Романенко вбачає користь у цих спробах: своїм рішенням, за його словами, уряд запустив об’єктивні процеси структуризації суспільства, які сприяють створенню конфліктів, у яких може народитися істина.

Поки одні аналітики формулюють істину, інші зазначають: земельний ринок в Україні таки планують відкривати під великі корпорації. І правила гри прописані саме під них. 

 

«Сьогодні дуже часто можна зустріти наївні твердження про те, що ринок землі не вигідний лендлордам і саме ці «лиходії» його «гальмують», — написав  на своїй сторінці у «Фейсбуці» економіст Олексій Кущ. — Кажуть так або через недостатність знань, або йдучи за відомим принципом «тримай злодія». Насправді якраз агрохолдинги є головними мотиваторами «реформи».

 

На думку експерта, за кожною великою аграрною корпорацією вже стоїть західний фінансовий «аватар», який готовий або викупити «під неї» опрацьований банк землі, або дати кредит.

 

«Зацікавленість агрохолдингу тут пряма: зараз він платить пайовикам орендну плату в розмірі 10-12% від нормативної оцінки, а західним «аватарам» вистачить і 5-6%, — зазначає Кущ і заявляє про токсичність такої схеми. — Зараз у нас сформувалася своєрідна аграрна тріада: сімейні, фермерські господарства та агрохолдинги. Перші забезпечують продуктами населення, фермери формують продуктове різноманіття, агрохолдинги женуть на експорт монокультури. На даний момент вони конкурують за право користування землею, використовуючи орендні ставки, і тут шанси у всіх приблизно рівні. Базою для визначення рівня ставки оренди слугує рівень доданої вартості, що генерується одним гектаром. Тут усе логічно: аграрій не платитиме більше, ніж сам заробляє. Рівень доданої вартості у фермера не нижчий, ніж у великій компанії, а часто і вищий. І посунути його з оброблюваної землі не так просто».

 

Якщо ж ринок відкриють, то ситуація, на думку економіста, зміниться радикально: особливо, якщо землю дозволять концентрувати в одних руках, — тобто купувати 200 тисяч гектарів. «Конкурувати покупці будуть не величиною орендних ставок, а вартістю фондування. І хто виграє в такому випадку: агрохолдинг із західним фондом і фінансовим «аватаром», у якого в пасиві мільярди доларів під 1-2%, — або фермер, який бере кредит під 20%, і ще не факт, що дадуть, — застерігає Олексій Кущ. — Відповідь очевидна».

 

Суб’єктний ряд лобістів, на його думку, дуже чітко визначають рівнем концентрації. «Якби в законі максимальний розмір землі в одні руки обмежували, наприклад, 10 тисячами гектарів, — драйверами реформи були би середні виробники, якщо по тисячі гектарів — фермери, якщо до ста гектарів, — сімейні господарства. Саме тому серед підписантів «за» реформу ви не побачите фермерських асоціації, зате там є аграрні клуби, які об’єднують лендлордів. А головний спічрайтер реформи — Олексій Мушак, колишній нардеп, якого ЗМІ пов’язують з однією великою аграрною компанією. Й ухвалення закону в тому вигляді, в якому він пройшов перше читання — це не свобода, а звичайний шлях до повторення аргентинського сценарію і скочування країни до моновиробництво: ріпак, соя, соняшник. А скасування агрохімічних паспортів цьому максимально сприятиме», — резюмував експерт.