А здоров'я і армія обійдуться: кого найкраще фінансуватимуть за державний кошт у 2020 році

Бюджет будь-якої країни — це лакмусовий папірець політики, в тому числі і в соціальній сфері, яку країна чи її влада має намір проводити.

 

 

Перші читання проєкту цього документа на наступний рік пройшли в парламенті. Оплески вже отримали: ще б пак, проєкт узялися розглядати як ніколи заздалегідь. Та чи заслуговують на овації ключові його положення? 

 

 

Проєкт бюджету-2020 викликав розчарування і в аналітиків, і у фінансистів: Кабінет Міністрів Олексія Гончарука продовжує накопичувати негатив.

 

 

Фа­хівці відзначили: презентація проєкту й опублiкована на урядовому сайті версія дивним чином відрізняются на мільярди гривень.

 

Чітко видно прiоритети уряду: лідерами зростання у використанні державних коштів стали силові відомства (СБУ — 126%, Міністерство оборони — 114%, МВС — 110%), «ресурсно-корупційні» Міністерство інфраструктури (125%) та Міністерство енергетики (118%). А першими у скороченні витрат опинилися Міністерство охорони здоров’я (90%), Міністерство житлового-комунального господарства (88%). 

 

Незважаючи на те, що бюджет-2020 уряд традиційно назвав «бюджетом розвитку», а програма Кабміну передбачає прискорення розвитку країни до 7% щороку, ніякого позитивного руху, тим паче стимулів до зростання ВВП у проєкті й близько немає. Це черговий бюджет боргів i проїдання коштів. Головне: відсутні точки росту економіки, а також напрямки фінансування, що дали б поштовх інноваційним напрямам економіки. 

 

Головне, що з 1 трлн 195 млрд гривень бю­джетних витрат наступного року левова частка — 60% припадає на дві статті. Передусім 424 млрд (а це 37% бюджету) підуть на погашення боргів та їх обслуговування. Але передбачається і надалі збільшувати запозичення ще на 340 мільярдів гривень. Ще 246 млрд грн (20% бюджету) буде витрачено на безпеку та оборону.

 

До речі, армія воюючої країни отримає тільки 43% від запланованого, а 57% «силових коштів» буде направлено на зміцнення внутрішньої безпеки — їх отримають МВС, ДБР, СБУ. Чи означає це, що уряд боїться внутрушньої загрози більше, ніж загрози зовнішнього втручання? Чи не є це ознакою побудови поліцейської держави? 

 

Між першим і другим читанням бюджету силовикам «добавили» 28 млрд грн (або 1 млрд доларів). Це було зроблено за рахунок соціальних програм: зменшено обсяг субсидій для населення — з 55 до 48 млрд, на 10 млрд менше отримали міністерства соціальної політики та аграрії. Що залишається? 294 млрд — це соціальні виплати та пенсії. До речі, підвищення пенсій та заробітної плати на практиці не буде, бо збільшення мінімальної пенсії на 300 грн, а зарплати — на 500 фактично означає індексацію на рівень інфляції. 258 млрд грн — витрати на освіту та медицину.

 

Де обіцяні 4 тисячі доларів учительскої зарплатні? Навпаки, уряд передбачає зняти надбавки вчителям за вислугу та категорії. Умовно кажучи, сільський учитель, який зараз отримує 6 тисяч гривень, отримуватиме тільки 4,5 тисячі гривень. Десь загубилися витрати на науку, і вже невдовзі сором’язливі академіки пікетували офіс президента. І нарешті, тишком-нишком розвіявся проєкт «держава у смартфоні».

 

Про це сам віцепрем’єр-міністр Федоров написав на своїй сторінці у «Фейсбуці». Бо в проєкті бюджету передбачено лише 30,8 млн — на підтримку діючих систем (сайти, сервери, тощо), і зов­сім не закладено коштів навіть на розвиток порталу державних послуг «Дія». 

 

І щоб не було так сумно, трохи позитиву. Підвищення видатків не планується і дефіцит бюджету буде знижено. Про це й поговоримо іншим разом.