Інформаційні війни і наше примарне майбутнє

06.11.2019

«Нам будуть фабрики кувати ідеали»
 Володимир Самійленко
 
Інформаційна революція космічного масштабу змінює усі сфери людського життя, пiдвалини суспільства, економіку і політику, гуманітарну і військову сфери. Отримання переважною більшістю людей миттєвого доступу до джерел інформації на порядки підняло швидкості та можливості ознайомлення з усіма надбаннями людства, всіма його подіями та проблемами, що нас хвилюють. Інформація стала найбільшою цінністю, найважливішим товаром, найсильнішою зброєю, якою володіє людство. Зі світових лідерів найшвидше це зрозумів В. Путін, який у вигідних для нього умовах тоталітаризму взявся до практичного використання. Але спочатку розберемося у сучасному розумінні феномену інформації, її формах і методах використання у людській практиці.
 
Фактично інформацією є знаний нами Всесвіт, який весь зітканий з інформації. Людині доступна лише невеличка частка її, яку ми сприймаємо у візуальній, вербальній, цифровій та енергетичній формах. Ми отримуємо потрібні для нас відомості про навколишній світ, самих себе, наші потреби і звершення, про час і простір, про все те, що оточує людину. Окрiм потрібної i правдивої інформації, людина отримує нейтральну (інформаційний шум), шкідливу (отруйну, токсичну), смертельну. Інформація є джерелом знань, умінь і навиків для людини, збагачує її і робить мудрою. Одночасно вона є і ворогом нашим, бо в руках нечесних і ворожих сил приносить біду, бідність, сльози і смерть, вона є небезпечним знаряддям наших ворогів.
 
Найнебезпечнішим є те, що, власне, інформація стала найдієвішою зброєю злочинців, агресивних або психічно хворих політиків та інших пройдисвітів. В інформаційний простір, особливо світову павутину, ринула величезна кількість ворожих сил держав-агресорів, насамперед Росії. Путін уперше в світі створив спеціальні інформаційні війська, які разом із ФСБ, ГРУ, МЗС розгорнули широкий інформаційний фронт у його гібридній війні проти всього світу, виділяючи на це величезні кошти. Ця інформаційна зброя сильніша за атомну, бо останню використовують лише для залякування і стримування агресії, тоді як інформаційна активно і широко використовується 24 години на добу без вихідних і перерви на обід. Путін це першим розпочав, а тому має вагомі успіхи і повністю в цьому переграв президента США Трампа, який має велику симпатію до нього. Геополітичним завданням Путіна є розхитати і послабити ЄС і НАТО або навіть їх розвалити, посіяти ворожнечу і соціальні та міжетнічні протиріччя в державах Заходу, матеріально та інформаційно підтримуючи різі крайні ліві та праві партії, протестні рухи, викликати недовіру до США і позбавити їх лідерства у світі.
 
Зловтішні політики використовують різноманітні методи і прийоми в інформаційній війні, намагаються налаштувати проти влади населення свого противника, викликати безлад і хаос у державі як ворога, так і конкурента. Для цього використовується брехня, наклепи, масовий гіпноз, залякування; ворожі інформаційні атаки спонукають громадян на ганебні вчинки, зраду, обман, крадіжки, навіть суїцид. Вони намагаються керувати життям людей, викликають масовий психоз, змушують їх до непокори і бунту. Більшість людей iще не усвідомлює, що вони стали піддослідними кроликами в руках негідників, довірливо ставляться до солодких обіцянок у дусі дешевого популізму.
 
Основним об’єктом у гібридній та інформаційній війні Путін обрав Україну, яку намагається приєднати до своєї відроджуваної середньовічної імперії тьми у межах держави Романових початку ХХ століття. Тобто до його зазіхань включенi Польща, Фінляндія, держави Балтії, Молдова. Але Україна — на першому плані. Ця війна проти України ведеться перманентно, з часу відновлення нашої державності. Особливо жорстокою вона стала після Революції гідності, коли наша пасіонарність набула максимуму і мільйони воїнів, волонтерів та активістів зупинили путінське воїнство, залучили до опору агресору все світове українство, створили потужну антипутінську коаліцію. Надалі Путін вдався до тривалої окопної виснажливої війни, щоб змусити нас до капітуляції. Він сподівається, що ми, вигравши багато битв, пізніше добровільно програємо нашу виграшну війну, як це було не раз у минулому.
 
Суть і глобальне значення інформаційної війни Путін не сам винайшов, а запозичив у свого однодумця Геббельса, міністра пропаганди Третього рейху. Останній довів, що брехня як інформаційна зброя має бути жахливою, бо тільки тоді у неї повірять люди. І йому повірила більшість німців, що привело світ до руйнівної Другої світової війни. Путін і його піддані зазомбували значну кількість українців так, що вони повірили, ніби Ігор Гладковський завдав глобальної шкоди українській безпеці тим, що купував у Росії дефіцитні запасні частини для української військової техніки і зброї за спекулятивними цінами, у 2-4 рази вищими від їх­ньої вартості. Невже ж воююча Росія могла б собі дозволити продавати нам дефіцитні запчастини за собівартістю, щоб збільшити обороно­здатність України? Проте українці не повірили американським слідчим, які відкрили у себе кримінальне провадження, що Коломойський і Боголюбов за 10 років через «ПриватБанк», яким вони тоді володіли, вивели в офшори мільярди доларів, придбавши за них у США десятки підприємств, фірм і готелів. Невже ж це дрібничка, порівняно з тими «космічними» 10 мільйонами гривень, які з великими натяжками за декілька років ГПУ приписує батькові і синові Гладковським?
 
Українці повірили казкам баронеси брехні Ю. Тимошенко, що під час війни Порошенко збільшив свої доходи у 82 рази (!), але не повірили офіційним даним, що він за цей час втратив 40% свого достатку, випавши з десятки найбагатших українців, пожертвував на ЗСУ понад 2 мільярди гривень. Не повірили українці і твердженням англійської газети «Файненшл таймс», що пані Юля має у закордонних банках статки у 6-11 мільярдів доларів, а повірили, що вона бідна, не має власної хати і машини, а винаймає їх! Прикладів такої брехні, наклепів, підробок, інсинуацій у сучасних ЗМІ є тисячі, але спритне інформвоїнство втовкмачує в голови українців ту інформацію, яка робить їх ворогами власної української влади, налаштовує проти власної історії, мови, культури та церкви, змушує любити тих чужинців, які вбивають їхніх кращих синів і дочок. Путін ініціює закон, за яким українці є носіями російської мови, щоб легше було видавати їм російські паспорти. Правда, більшість українців володіють російською, часто навіть краще, ніж рідною. Але більшість росіян в Україні не володіють державною українською мовою, зверхньо нехтують нею, підтверджуючи давнє правило, що рабовласник ніколи не буде говорити мовою рабів.
 
Інформаційні війни мають на меті коригувати поведінку і мислення людей, робити їх слухняними тим програмам і настановам, які вже імплементовані в їхню свідомість і будуть ними управляти до кінця життя. Це, на перший погляд лінивої людини, дуже вигідно, бо не потрібно напружуватися, мислити, шукати, сумніватися. В людини вони витравлюють почуття любові, співчуття, гніву, ненависті, доводять її до стану овоча, наближають її інтелект до рівня робота. Ментор завжди розумніший, переконливіший, має рацію і не підведе тебе, а тому його потрібно завжди слухати і жити та працювати за його порадами і вказівками. Значно погіршити становище людини у сучасному світі може створення штучного інтелекту, розумних і думаючих машин, які не матимуть віри, сумління, сумнівів, а діятимуть лише за доцільності та власної вигоди. Тоді люди стануть їхнiми придатками, рабами, і для них розумні машини куватимуть ідеали, а не філософи і письменники. Дійсно мав рацію наш славний поет і громадянин Володимир Самійленко! 
Степан ТРОХИМЧУК, 
професор, голова Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Львів