Нескінченний Брекзит: вихід Великої Британії з ЄС знову відтермінували

Європейський Союз погодився знову перенести дату припинення членства Великої Британії в організації, оскільки політики в Лондоні не змогли дійти згоди, на яких умовах країна має вийти з ЄС і якими будуть їхні подальші відносини.

 

 

Голова Європейської Ради Дональд Туск написав у «Твіттері», що посли 27 європейських країн погодилися на так зване «гнучке» відкладення «Брекзиту» до 31 січня 2020 року.

 

 

Прем’єр-міністр Борис Джонсон був вимушений підкоритися нещодавньому рішенню свого парламенту й надіслати у Брюссель прохання про перенесення дня виходу, який мав відбутися 31 жовтня.

 

Гнучке відтермінування «Брекзиту» до кінця січня означає, що можливим є скорочення цього терміну, якщо британський парламент ратифікує договір про вихід раніше.

 

Підтвердилась неофіційна інформація останніх днів про те, що після завершення ратифікації брекзитового договору, вихід Великобританії відбудеться першого дня наступного місяця. Тобто, це такі дати — 1 грудня, 1 січня і, найпізніше, 1 лютого.

 

Посли 27 країн, які погодились на запізнення «Брекзиту», одночасно застерегли, що зміна терміну виходу Великої Британії з ЄС не сприятиме поновленню перемовин у справі порозуміння щодо виходу. Крім цього, посли зауважили, що під час продовженого «Брекзиту» Велика Британія не повинна саботувати або ж ускладнювати рішень, які приймаються в ЄС.

 

Відтермінування «розлучення» і так відбувається вже втретє. Початково офіційною датою виходу Британії з ЄС було 29 березня. Але Палата громад британського парламенту тричі відхилила проєкт угоди про умови «Брекзиту», досягнуті між Брюсселем та урядом Терези Мей.

 

Як наслідок, ЄС погодився перенести «Брекзит» спочатку з квітня на травень, а потім — на 31 жовтня. Мей була змушена піти у відставку, так і не зумівши вивести ситуацію з глухого кута. 

 

Борис Джонсон, який прийшов їй на зміну, здобувши посаду лідера правлячої Консервативної партії, обіцяв за жодних обставин не просити відкладення «Брекзиту» і запевняв, що припинить членство країн у Євросоюзі 31 жовтня будь-якою ціною, з угодою чи без неї.

 

Тепер Джонсон наполягає, що шлях iз політичної кризи пролягає через дострокові вибори, на яких він сподівається здобути більшу підтримку, щоб сформувати у парламенті прихильну до «Брекзиту» більшість. Консервативна партія кілька місяців тому втратила більшість, коли частина депутатів перейшла до інших партій, або їх виключили з парламентської фракції за незгоду з діями Джонсона.

 

Але рятівний маневр iз виборами Джонсону також не вдався. 28 жовтня пропозицію британського прем’єра провести у грудні дострокові вибори підтримали 299 депутатів.

 

А для схвалення цього рішення були потрібні 434 голоси (що становить дві третини британського парламенту). Після провального голосування того ж дня Джонсон заявив, що підготує новий законопроєкт про проведення дострокових виборів 12 грудня, для прийняття якого буде потрібна звичайна більшість голосів депутатів Палати громад. 

 

Ставка Джонсона на дострокові вибори має підстави: згідно з опитуванням громадської думки, опозиціонери-лейбористи ризикують втратити підтримку майже половини виборців, які голосували за них у 2017 році, тому виступають проти грудневих ви­борів. 

 

Голосування 28 жовтня було вже тре­тьою спробою Джонсона провести через парламент закон про дострокові вибори. Але не останньою. Вчора, у вівторок, уряд мав скерувати до парламенту подання про ухвалу рішення звичайною більшістю голосів. Чи вдасться Джонсону спроба номер чотири?