Конференція президентів у Європейському парламенті затвердила призначення колишньої голови румунського антикорупційного агентства Лаури Кодруци Кевеші на посаду голови Прокуратури Європейського Союзу, повідомляє «Радіо «Свобода». Конференція, до складу якої входять президент Європарламенту Давід Сассолі й лідери політичних груп, ухвалила таке рішення 16 жовтня.
Після затвердження Лаура Кодруца Кевеші може починати свою роботу в рамках семирічного мандата на чолі новоствореної прокуратури ЄС (EPPO). Наразі 22 країни-члени ЄС приєдналися до EPPO. Європейська прокуратура, як очікують, має почати працювати в повному обсязі з 2020 року.
Цей незалежний орган буде відповідати за розслідування і притягнення до відповідальності за злочини проти бюджету Євросоюзу, шахрайства, корупції і транскордонні порушення, пов’язані з податком на додану вартість, на суми понад 10 мільйонів євро.
Центральний апарат нового органу має працювати в Люксембурзі у складі головного прокурора і колегії прокурорів-представників усіх країн-учасниць, а розслідування будуть вести в цих країнах уповноважені прокурори.
До минулого року Кевеші очолювала Національне антикорупційне управління Румунії, що є серед країн ЄС однією з найбільш корумпованих. На цій посаді вона заслужила найвищої похвали в міжнародних антикорупційних колах, проте румунський уряд ініціював її відставку, звинувативши в перевищенні повноважень.
За її керівництва Національним антикорупційним управлінням Румунії показники засуджень за корупцію різко зросли. Вона переслідувала всіх корупціонерів, незалежно від рангів — високопосадовців уряду, членів парламенту тощо.
Такий масштабний наступ уряду на чолі з соціал-демократами на судову гілку влади загалом і на Лауру Кевеші зокрема призвів до масових вуличних протестів у Бухаресті впродовж 2017-2018 років.
Звільнення Кевеші 9 липня 2018 року викликало протести в країні. Наймасовіший із них, приблизно стотисячний, 10 серпня 2018-го жорстоко придушили спецзагони поліції.
Бухарест не хотів, щоб прокурором ЄС стала колишня керівниця боротьби з корупцією в Румунії. Міністр юстиції Румунії заявив на початку лютого цього року, що зробить усе можливе, аби заблокувати призначення добре відомої за межами країни пані Лаури на посаду голови Прокуратури Європейського Союзу.
Як заявляв голова мін’юсту Румунії Тудорел Тоадер, у ЄС «не знають про зловживання» Лаури Кевеші, які, як кажуть у Бухаресті, вона вчиняла, коли очолювала Національне антикорупційне управління Румунії.
Тоадер, представник лівоцентристської коаліції, що прийшла до влади і створила уряд у січні 2017 року, наказав звільнити Кевеші з її посади в липні 2018-го, звинувативши її в перевищенні повноважень. Президент Румунії Клаус Йоханніс, колишній лідер правоцентристської опозиції до цього уряду, відмовився схвалити це звільнення. Врешті, у справу втрутився Конституційний суд Румунії, який визнав звільнення Кевеші законним.
Лаура Кевеші у грудні 2018 року подала скаргу до Європейського суду з прав людини, заявивши, що її звільнення було незаконне.
Попри протести Румінії, в ЄС 4 лютого назвали трьох кандидатів на цю посаду, і Лаура Кодруца Кевеші була визнана найбільш бажаним iз них.
А ТИМ ЧАСОМ...
Європарламент на місяць відклав початок роботи нової Єврокомісії
Розпочати роботу новий склад Єврокомісії мав 1 листопада, але початок її відтермінували на місяць. Рішення ухвалили після того, як європейські законодавці відхилили три кандидатури на посади єврокомісарів від Франції, Угорщини та Румунії, запропоновані ексміністеркою оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляєн, яка очолить Єврокомісію. Тепер наступниця Жана-Клода Юнкера має за цей час знайти нові кандидатури від цих трьох країн.
«Німецька хвиля» нагадує, що 30 вересня комітет iз правових питань Європарламенту відхилив кандидатури єврокомісарів від Угорщини та Румунії через конфлікт інтересів.
Зокрема, євродепутати вважають, що кандидат від Угорщини Ласло Трочані, який був запропонований на посаду комісара з розширення ЄС, не зможе суміщати посаду з роботою в його юридичній фірмі.
Щодо представниці Румунії Ровани Плумб, яка була кандидаткою на посаду комісара з питань транспорту, євродепутати були занепокоєні її кредитами на суму майже мільйон євро.
Пізніше євродепутати відхилили кандидатуру француженки Сільві Гулар, яка претендувала на посаду єврокомісарки з промислової політики та цифрового ринку. Причиною також став імовірний конфлікт інтересів.
