Міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок під час дебатів парламентаріїв повторив офіційну позицію уряду про відсутність обґрунтованих юридичних доказів для притягнення України до відповідальності та заявив, що уряд не бачить причин для нового розслідування цього питання.
Путінська агентура в Нідерландах
Путін, за допомогою російської агентури політичного впливу в нідерландському парламенті й громадянському суспільстві країни, вживає всіх можливих заходів (від фейкових до шантажу і підкупу) через підпорядковані йому МЗС, СЗР, ФСБ, ГРУ РФ, щоб перекласти на Україну свою провину за вбивство 298 людей, які були на борту МН17.
Так, 25 червня 2019 року 5 із 7 представників у ПАРЄ від парламенту Нідерландів проголосували за повернення делегації Росії без будь-яких обмежень до ПАРЄ (проти проголосували депутати Петра Стієнен і Пітер Омцігт).
І це — попри те, що серед загиблих пасажирів літака було найбільше їхнiх співвітчизників (193). Цим голосуванням «депутати-іуди» зрадили навіть рідних жертв трагедії, які у своєму листі до Парламентської Асамблеї вимагали не допустити повернення Росії з правом голосу в ПАРЄ.
Загалом же в політичних колах Нідерландів голосування нідерландської парламентської делегації в ПАРЄ з цього питання майже не обговорювали і жодних акцій чи протестів громадянського суспільства не було.
Лише декілька газет вийшли з обурливими заголовками з приводу зазначеного голосування на кшталт: «Повернення Росії до Ради Європи неможливо пояснити», «Повернення права голосу Росії суперечить інтересам Нідерландів»...
Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов зауважив: «Навколо розслідування МН17 постійно відбуваються спроби дезінформації, створення альтернативних фейкових версій подій з боку російської пропаганди з єдиною метою — відволікти увагу від встановлення істини. Саме тому варто поставити собі запитання, що важливіше: знову і знову сумніватися і перевіряти факти, які вже були вивчені і неодноразово підтверджені, чи зосередитися на встановленні винних у збитті літака і притягненні їх до відповідальності».
Уламки МН17, збитого з російського «БУКа». Аварія сталася 17 липня 2014 року.
Нагадаю, що з огляду на постійні запитання, які виникали у нідерландських депутатів щодо незакриття Україною повітряного простору українська сторона ще влітку 2018 року пропонувала депутатам зустріч з українськими експертами.
Однак така домовленість була в останній момент скасована нідерландською стороною. Крім того, посольство України надіслало на адресу парламенту Нідерландів інформацію, підготовлену українською авіаційною владою і міжнародними експертами, в якій були вичерпні пояснення щодо виконання Україною обов’язкових стандартів та правил Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), які діяли на момент катастрофи МН17, що підтверджується також остаточним звітом Ради безпеки Нідерландів (DSB).
Таємні зустрічі та «чутливі, делікатні» переговори
У травні 2018 року уряди Австралії і Нідерландів офіційно визнали Росію державою, відповідальною за биття малайзійського літака. Як заявив Стеф Блок: «Дві наші країни прийняли рішення покласти на Росію відповідальність за міжнародним правом щодо її ролі в збитті літака рейсу МН17».
«Притягнення держави до відповідальності — це складний юридичний процес, і є декілька способів зробити це. Нідерланди й Австралія сьогодні рекомендують Росії вступити в переговорний процес, щоб знайти рішення, яке відновить справедливість після жахливих страждань і збитків, нанесених знищенням МН17. Ми також просимо Росію запропонувати компенсацію жертвам катастрофи», — пояснив Блок.
На початку березня 2019 року відбувся перший тур таємних переговорів між дипломатами Нідерландів, Австралії і Росії з питання «державної відповідальності РФ за збиття МН17», що підтвердив міністр іноземних справ Австралії Меріс Пейн. Але ми не можемо розкривати зміст переговорного процесу, оскільки конфіденційність тут життєво важлива, наголосили обидва міністри.
28 червня 2019 року прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте провів таємні переговори з Путіним з приводу знищення рейсу МН17 і загибелі 193 нідерландців, які були на його бору. Коли про це стало відомо, Рютте відмовився повідомити деталі переговорів: «Я нічого не можу сказати з цього приводу. Обговорення має бути конфіденційним, у тому числі через надзвичайно високу делікатнiсть теми. Дуже важливо використати будь-яку можливість говорити з російським керівництвом про МН17».
Він також не сказав, як реагував Путін на «делікатність теми». «Я можу лише сказати, що я говорив у цій розмові. Я ніколи не можу сказати, що відповів мій співрозмовник, через конфіденційність, а також тому, що було б неправильно, якби я говорив від його імені», — наголосив Рютте.
За моєю інформацією, «конфіденційність, чутливість, делікатність» розмови Рютте і Путіна та дипломатичних переговорів між трьома країнами (разом із розміром компенсації жертвам) полягала в тому, що Путін боїться офіційного або судового визнання «кремлівського режиму» «спонсором міжнародного тероризму» і добивається різними способами, щоб цього не сталося.
Передумови трагедії МН17
У середині квітня 2014 року Росія почала майже відкриту воєнну агресію проти України, розпочавши на Донбасі активні бойові дії. Уже 2 травня 2014 року бойовики-терористи застосували переносні зенітно-ракетні комплекси, якими збили два гелікоптери Мі-24 армійської авіації України під Слов’янском. 14 червня 2014 року найманці з російської диверсійної групи ПВК «Вагнер» збили військово-транспортний літак Іл-76 ПС ЗСУ, який заходив на посадку до Луганського аеропорту. Загинуло 40 десантників і 9 членів екіпажу.
1 липня 2014 року документом NOTAM A1383/14 Україна закрила повітряний простір над зоною проведення АТО для цивільної авіації до висоти 7900 м (ешелон FL260).
14 липня 2014 року в Луганській області, за п’ять кілометрiв від російсько-українського кордону, проросійські бойовики-терористи збили транспортний літак Ан-26 ПС ЗСУ на висоті 6500 м.
У відповідь на це 14 липня Україна ще підвищила межу закриття повітряного простору документом NOTAM A1492/14, піднявши обмеження до 9750 м (ешелон FL320).
Згідно з нормами ІСАО, на той час не існувало чіткого регламенту щодо безумовного закриття повітряного простору над зонами воєнних конфліктів. Так, повітряний простір над зонами воєнних конфліктів у Малі, Судані, Лівії, Іраку, Сирії та інших НЕ ЗАКРИВАВСЯ для цивільної авіації.
16 липня 2014 року бойовики-терористи збили Су-25 та обстріляли із ПЗРК другий Су-25 ПС ЗС України.
У ніч iз 16 на 17 липня 2014-го Росія несподівано (!) ввела в дію документ NOTAM UUUUV6158/14, заборонивши ним польоти цивільної авіації у прилеглих до України областях на висотах до 16000 м (ешелон FL530).
Висновки JIT про збиття МН17 і реакція світу
24 травня 2018 року Міжнародна об’єднана слідча група (JIT) офіційно оголосила висновки слідства про збиття літака МН17, в яких йшлося про таке. 17 липня 2014 року пасажирський літак Воеіng 777-200ЕR з реєстраційним номером 9М-МRD «Малайзійських авіаліній» виконував регулярний рейс МН17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія); вилетів з аеропорту «Схіпгол» о 13:30 за київським часом.
О 16 год. 20 хв. 03 сек. за київським часом на висоті 10 100 метрів літак був збитий ракетою класу «земля-повітря», серії 9М38, виготовленою на російському оборонному заводі в м. Долгопрудний Московської області, запущеної російським екіпажем з СВУ ЗРК «БУК» (бортовий номер 332), який належить 53-й ЗРБ ППО ЗС РФ (в/ч 32406, м. Курськ РФ). «БУК» iз російським екіпажем був таємно доставлений з Росії в окупований Донецьк уранці 17 липня 2017 року.
Уламки літака впали поблизу міста Торез Донецької обасті, окупованому російськими військовими підрозділами і їх найманцями — бойовиками-терористами. На борту літака перебувало 298 людей (283 пасажирів, серед них 80 дітей і 15 членів екіпажу), всі загинули.
У заяві Державного департаменту США зазначено: «США цілком довіряють висновкам JIT: для ураження літака «Малайзійських авіаліній» МН17 була застосована ракетна пускова установка з 53-ї зенітної бригади Російської Федерації, розташованої у Курську. Ми закликаємо РФ дотримуватися й виконувати Резолюцію 2166 Ради Безпеки ООН (від 2014 року), яка встановила, що всі причетні до знищення МН17 мають бути притягнуті до відповідальності, а всі держави мають взаємодіяти в зусиллях щодо встановлення такої відповідальності». «Настав час для Росії припинити свою брехню й відповідати за свою роль у збитті літака»,— наголошено у заяві.
Канада погодилася з висновками JIT і підтримала рішення офісу Генерального прокурора Нідерландів щодо висунення підозр у збитті літака «Малайзійських авіаліній», — заявила міністр закордонних справ Христя Фріланд.
Коментуючи висновки слідства, ЄС визнав їх і закликав Москву зробити свій внесок у розслідування обставин знищення МН17.
Російська сторона відкидає звинувачення про свою причетність до збиття літака МН17, називаючи біле чорним і навпаки.
18 червня 2019 року Генеральна прокуратура Нідерландів і СБУ на основі розслідування JIT висунули офіційне звинувачення (підозру) в організації вчинення терористичного акту (збиття МН17), за попередньою змовою групою осіб громадянам РФ Гіркіну, Дубинському, Пулатову та їхнім найманцям-бойовикам — громадянам України Харченку, а згодом (вересень 2019 р.) — Цемаху.
Суд над підозрюваними призначений на 9 березня 2020 року в Гаазі, в судовому комплексі Схіпхол.
Пояснюю російською, щоб «москалі-терористи» розуміли
Возникает вопрос: почему Украина не закрыла воздушное пространство над зоной боевых действий (АТО) и почему же это сделала Россия меньше чем за сутки до трагедии МН17?
Задаю этот вопрос и отвечаю на него на русском, чтобы было все понятно без переводчика убийцам-террористам с России, поскольку ума выучить украинский у них нет!
Украина «не обязана была...» и не виновна!
О том, что Украина не закрыла свое воздушное пространство над зоной боевых действий на юго-востоке страны (зона проведения АТО), сказано уже очень много, начиная с подробного анализа этой темы в «Итоговом отчете по результатам технического расследования Совета по безопасности Нидерландов (DSB)», опубликованного 22 октября 2015 года.
Все «антиукраинские» аргументы с обязательной ссылкой на нидерландский отчет сводятся к тому, что Украина должна была полностью закрыть воздушное пространство, и тогда бы малайзийский Boeing 777, сбитый над зоной АТО, остался бы цел, летя 17 июля 2014 года из Амстердама в Куала-Лумпур немного другим маршрутом.
В качестве примера одного из многочисленных высказываний российских официальных лиц приведу выдержку из сообщения МИД РФ, которое 3 октября 2016 года заместитель министра иностранных дел России Алексей Мешков довел до сведения посла Нидерландов в Москве Регины Джонс-Бос: «Выражаем надежду на то, что JIT (Joint Investigation Team — Международная объединенная следственная группа в составе представителей Малайзии, Австралии, Украины, Нидерландов и Бельгии), ведущая уголовное расследование обстоятельств гибели рейса МН17 под руководством прокуратуры Нидерландов и при содействии Евроюста в рамках своей компетенции даст квалифицированную оценку факту незакрытия Украиной воздушного пространства — как одной из основных причин произошедшей трагедии» (24 мая 2018 года эти голословные обвинения в адрес Украины повторил и Путин).
Обратите внимание, указанное сообщение МИД РФ появилось через пять дней после того, как генеральный прокурор Нидерландов и JIT 28 сентября 2016 года на пресс-конференции сделали официальное заявление: «Мы имеем неопровержимые доказательства того, что самолет МН17 был сбит российской ракетой серии 9М38 с подконтрольной боевикам территории, запущенной с самоходной установки ЗРК «Бук», доставленной с РФ, а после уничтожения самолета отправленной назад в Россию». Все остальные версии сбития МН17, на основе проведенных исследований и результатов экспертиз, JIT были отвергнутые как несостоятельные!
Путин сделал свое «шаблонное заявление» 24 мая 2018 года также после официального отчета JIT, в котором однозначно указано, что самолет МН17 был сбит ЗРК «Бук», принадлежащим 53-й ЗРБ ВС РФ, доставленным в подконтрольный России Донецк.
Действительно, Украина МОГЛА БЫ закрыть воздушное пространство над зоной АТО, но, строго говоря, НЕ ОБЯЗАНА была это делать! В этом смысле ответственность Украины за незакрытие воздушного пространства не является безусловной или каким-либо образом наказуемой виной. Все дело в том, что нормативы ICAO однозначно НЕ РЕГЛАМЕНТИРУЮТ в безусловном порядке полного закрытия воздушного пространства над зоной военных конфликтов, на что и было среди прочего указано в отчете DSB.
В частности, на страницах 199-205 итогового отчета DSB проанализированы вопросы регулирования воздушного движения над другими зонами вооруженных конфликтов на севере Мали, в Южном Судане, Ливии, Ираке, Египте (Синай), Афганистане, Сомали, Йемене, Конго и Сирии — и отмечено, что в десяти рассмотренных военных конфликтах последних лет воздушное пространство (на крейсерской высоте полета лайнеров — 9–12 тыс. м) НЕ ЗАКРЫВАЛИСЬ.
Напомню, что МН17 был сбит на высоте 10100 м.
Хорошим примером может служить Сирия, воздушное пространство над которой по состоянию на июль 2015 года сирийскими средствами контроля воздушного пространства... вообще никак не ограничивалось (!), но действовали ограничения международных регуляторов — ICAO и EASA, и несколько стран (США, Великобритания и Франция) ввели ограничения для своих авиаперевозчиков.
Весьма показательно, как прекратились полеты российских авиакомпаний над Сирией, которые продолжали летать два года после начала полномасштабной гражданской войны в этой стране: Росавиация запретила полеты над Сирией только после ракетного обстрела пассажирского лайнера А320 авиакомпании «Северный ветер» 29 апреля 2013 года. По лайнеру, вылетевшему из египетского курорта Шарм-эль-Шейх, над сирийской территорией было выпущено две ракеты, первая из которых взорвалась на высоте 9200 метров, вторая — 8900 метров (самолет в этот момент летел на высоте 9800 метров). До этого момента часть российских авиакомпаний прекратила полеты над Сирией по своей инициативе («Татарстан» и «Ютэйр» с марта 2013 года летали в Египет в обход территории Сирии, через воздушное пространство Турции и Кипра), а некоторые продолжали «испытывать судьбу» своих самолетов, экипажей и пассажиров.
В сложившейся международной практике национальные авиарегуляторы ограничивают воздушное движение исходя из собственных оценок рисков полета над определенной зоной, исходя из имеющейся у них информации — ИМЕННО ТАК И ДЕЙСТВОВАЛ украинский авиарегулятор Украэрорух (UkSATSE), периодически поднимая минимально допустимую высоту полетов гражданской авиации над зоной АТО, исходя из информации о наличии у боевиков противовоздушных средств и их технических возможностях в зоне АТО.
ВЫВОД международных независимых экспертов в области обеспечения безопасности полетов гражданской авиации: ЮРИДИЧЕСКОЙ ВИНЫ ЗА НЕЗАКРЫТИЕ ВОЗДУШНОГО ПРОСТРАНСТВА НАД ЗОНОЙ ВЕДЕНИЯ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ (АТО) УКРАИНА НЕ ИМЕЕТ И НИКАКОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ!!!
После трагедии 17 июля 2014 года в адрес Украины прозвучало много обвинений по этому поводу, в том числе и такое — Украина не закрыла воздушное пространство из «жадности», не желая терять плату за транзитный пролет над своей территорией. В частности, об этом прямо заявил заместитель руководителя Росавиации Олег Сторчевой 16 июля 2015 года: «Украинская сторона просто не хотела терять значительные денежные средства от закрытия воздушного пространства. Жертвами этой алчности и наплевательства на нормы безопасности стали 298 человек».
Вероятно, этот фактор тоже сыграл свою роль — согласно тому же отчету голландцев, весной-летом 2014 года за транзит через зону ответственности Днепропетровского центра управления воздушным движением Украина ежедневно получала плату в пределах 176-248 тыс. евро.
Но здесь есть и «обратная сторона медали»: не следует забывать, что после полного закрытия воздушного пространства над зоной АТО 17 июля 2014 года мировые авиаперевозчики теряют около 3 млн. дол. ежедневно на облет закрытой зоны.
Представляя итоговый отчет, председатель Совета по безопасности Нидерландов Тьиббе Яустра заявил: «61 оператор летал над юго-восточной частью Украины (зона проведения АТО. — Авт.) и считал это пространство безопасным — они не ожидали, что оно было небезопасным для гражданских самолётов. В день аварии, до тех пор, пока пространство не было закрыто, 160 коммерческих авиалайнеров пролетели над этим районом».
В итоговом отчете DSB отмечено, что «существующая система ответственности в отношении полетов над конфликтными зонами является неадекватной».
ВЫВОД международных независимых экспертов: ЮРИДИЧЕСКОЙ ИЛИ МАТЕРИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ УКРАИНЫ ЗА НЕЗАКРЫТИЕ ВОЗДУШНОГО ПРОСТРАНСТВА ДЛЯ ПОЛЕТОВ ГРАЖДАНСКОЙ АВИАЦИИ НАД ЗОНОЙ ВЕДЕНИЯ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ (АТО) — НЕТ!!!
Если говорить о виновных в уничтожении рейса МН17, то вина полностью лежит на Российской Федерации и персонально на высшем военно-политическом руководстве РФ во главе с президентом Путиным как главном организаторе совершения террористического акта и развязывания агрессивной войны против Украины.
Казалось бы, тема незакрытия Украиной своего воздушного пространства на этом исчерпана — дальше слово за судом, который будет рассматривать уголовное дело в отношении лиц, обвиняемых в террористическом акте — сбитии самолета МН17. Но не торопитесь, у этой истории есть почти детективное продолжение.
«Прозорливая дальновидность» и «молчание» России
Если вы откроете 180-ю страницу итогового отчета DSB, то обнаружите, что Россия вдруг(!), в ночь на 17 июля 2014 года, выдает документ NOTAM UUUUV6158/14 и устанавливает жесткие ограничения для полетов гражданской авиации в своем, сопредельном с Украиной российском воздушном пространстве, в зоне ответственности Ростовского зонального центра единой системы организации воздушного движения вплоть до высоты более 16 километров (эшелон FL530 — 16150 м; практический потолок высоты полета Боинга-777 — 13140 м), что сопоставимо с максимальной высотой поражения ЗРК «Бук» (до 25000 м). И уже через 16 часов 20 минут над сопредельной с Россией территорией Украины российский «Бук» 53-й ЗРБ ПВО ВС РФ (тайно завезенный с России в оккупированный Донецк) сбивает малайзийский самолет с пассажирами.
Вдумайтесь (!): на юго-востоке Украины несколько месяцев идет война, но все это время российские службы управления воздушным движением это никак не беспокоит. Российская авиация не пересекает российско-украинскую границу, своей авиации пророссийские боевики не имеют, поэтому украинские средства ПВО не используются, и Россия совершенно спокойна.
По мере ужесточения боевых действий пророссийские боевики-террористы начинают использовать доставленные с России переносные зенитные ракетные комплексы, сбивая украинскую военную авиацию. После каждого случая Украина вводит временные (от нескольких часов до нескольких дней) ограничения на полеты гражданской авиации. Россия невозмутима! Высота перехватываемых боевиками воздушных целей постепенно растет, соответственно этому растет и высота запретов на полеты гражданской авиации, объявляемых Украиной: сначала было нельзя летать ниже полутора километров (5 тыс. футов), затем (с 6 по 30 июня 2014 года) ниже эшелона FL260 (7925 метров). Россия по-прежнему не реагирует!
14 июля 2014 года Украина ограничивает минимальную высоту полета транзитных гражданских судов над зоной АТО эшелоном FL320 (9754 метра; кстати, в итоговом отчете голландцев на стр. 209 по поводу превентивного введения этого ограничения сказано «Причина этого изменения остается неясной»). Объясню голландцам, причина очевидная — указанный эшелон Украина ввела после того, как в этот день на высоте 6500 м (в это время действовал введенный 01.07.2014 г. ешелон FL260 — высота до 7925 м) был сбит украинский военно-транспортный самолет Ан-26. На это я обращал внимание еще в 2016 году.
