Якщо вам подобаються такі фільми, як «Білий Бім — чорне вухо» чи «Хатіко», то й історія песика з притулку викличе у вас спазми в горлі.
Ця зворушлива зустріч відбулася через роки, проте її щасливий кінець компенсує всі емоційні «збитки».
Передісторія була такою: маленька дівчинка Ніколь страшенно хотіла мати чотирилапого друга, тож бабуся на її 10-річчя подарувала їй цуценя померанського пуделя, якого онучка назвала Хлоєю.
Та через чотири роки батько дівчинки влаштувався на таку роботу, що не міг тримати в хаті собаку.
Хлою довелося віддати у Вашингтонський притулок для тварин. Можна тільки уявити, як Ніколь гірко було розлучатися зі своїм вірним другом...
Пройшли роки, Ніколь вийшла заміж і стала пані Грімс, переїхала в Пенсильванію, створила сім’ю. Та якось їй на очі потрапив пост у соцмережі, в якому йшлося про те, що один притулок для тварин шукає господаря для старенького собаки на кличку Хлоя.
Щось торкнуло серце Ніколь, і вона вирішила взяти пса з притулку, ніби спокутуючи дитячу провину перед своїм покинутим другом.
Уже вдома, «поспілкувавшись» із новим членом родини, молода жінка збагнула, що це і є її улюблениця Хлоя, з якою їх розлучила доля.
І як після цього не повірити, що щасливі закінчення трапляються не лише в голлівудських фільмах.