Що зробили й чого чекати?
Починаючи роботу в комітетах, парламентарії вирішили похвалитися результатами за два тижні роботи. Адже за цей час розглянуто 110 законодавчих ініціатив, прийнято в цілому 9 законів i 44 законопроєкти ухвалено в першому читанні за основу.
Ще більше запланували на цей тиждень. Верховна Рада має розглянути за три пленарні дні 39 питань. Із них — 24 законопроєкти, які потребують підготовки та розгляду в другому читанні. Темп зменшувати не планують, так само працюватимуть у турборежимі.
«Як ми бачимо з рейтингів і довіри громадян, країна підтримує наш темп і задоволена роботою парламенту. Тому цього тижня ми не плануємо збавляти темп, він буде насиченим, адже українці потребують швидких змін. І, як кажуть у нашій партії, «давайте зробимо це разом», — зазначив депутат від політичної партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.
Швидко не означає якісно
Але не всі депутати задоволені такими темпами роботи. У «Європейській Солідарності» заявили, що швидко не означає якісно. Адже минулого тижня низка законопроєктів, за які голосували, не пройшла повної процедури, яку вимагає регламент.
«Зараз опозиція перебуває у такому стані, що, крім слова, їй більше нічого не дають. Ми не можемо ніяк впливати на процеси. Тому я закликаю депутатів рухатися професійно, фахово й працювати на якість, а не на кількість», — зазначила депутатка від «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко.
Невдоволення в опозиції викликало й те, що до 11 жовтня в парламенті не буде години запитань до уряду. Тому депутатська фракція політичної партії «Європейська Солідарність» звернулася до парламенту провести в цю п’ятницю, 20 вересня, під час пленарного засідання Верховної Ради зустріч з урядовцями.
«Уже другий тиждень ми працюємо без години запитань до уряду. Зверніть увагу, що уряд знайшов час виступити на YES, презентувати свою програму кому завгодно, тільки не парламенту, який його обрав. А в нас є багато запитань: і щодо зовнішньої політики, і щодо бюджету. Тому наша політична сила наполягає на тому, щоб у п’ятницю була година запитань до уряду. Ми не налаштовані цькувати уряд, але ми повинні мати з ним діалог. Це європейська цивілізована форма співпраці парламенту та уряду», — підкреслила політик.
У відповідь на це голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що 20 вересня міністр фінансів Оксана Маркарова має намір представити в парламенті проєкт Державного бюджету на 2020 рік. «Я думаю, що це компенсує годину запитань до уряду», — сказав спікер.
Не задоволені тим, що пропонують «слуги народу», і в «Опозиційній платформі — За життя». Як і минулого тижня, депутати від президентської фракції вирішили зареєструвати винятково свої законопроєкти, а опозиціонерам це не сподобалося.
«Минулого тижня ми розглядали лише ваші законопроєкти, цього тижня у планах лише те, що пропонує «Слуга народу». Нас не задовольняє така робота. Тому ми звертаємося до парламенту з проханням зареєструвати й наші законопроєкти на цей тиждень», — зазначив депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко.
У свою чергу, у «Слузі народу» пообіцяли таки дослухатися до платформи «За життя» i внести до порядку денного їхнi ініціативи.
«У зв’язку з тим, що ми досить плідно працювали минулого тижня, ми не встигли все розглянути, що планували. Тому й перенесли законопроєкти «Слуги народу» на цей тиждень, але вже у середу ми зможемо внести й законопроєкти інших фракцій», — зазначив Разумков.
Виборчий кодекс теж доопрацювати
Проговорили депутати й питання нового Виборчого кодексу. Адже президент України Володимир Зеленський повернув на повторний розгляд Верховній Раді Виборчий кодекс, за який проголосували депутати ще попереднього скликання. У пропозиціях президента до Виборчого кодексу України, які повернуто на розгляд, зазначено, що кодекс «містить положення, які не відповідають Конституції України».
У документі зазначено, що положення Кодексу «не враховують останні позитивні зміни до виборчого законодавства, спрямовані на його вдосконалення, не узгоджуються із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечують належної регламентації та організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур».
«Аналіз положень Кодексу дає підстави для висновку про фактичне збереження складової, характерної для пропорційної виборчої системи із закритими списками», — йдеться у поданні.
Також вказується, що принцип гендерної рівності, закріплений у Кодексі, «на практиці може бути знівельований», на відсутність у Кодексі достатнього механізму забезпечення реалізації виборчих прав окремими категоріями осіб, на дискримінаційне та непропорційне обмеження прав кандидатів у нардепи порівняно з кандидатами на пост президента, а положення про необхідність проживання в Україні кандидата та безперервного перебування поза її межами (не більше 183 днів) «необґрунтовано обтяжують дотримання вимог цензу осілості».
«Пропоную доопрацювати з урахуванням наведених зауважень iз метою забезпечення належної регламентації виборчого процесу, створення умов для вільного волевиявлення громадян України на основі конституційних принципів i демократичних стандартів організації та проведення виборів, унеможливлення будь-яких зловживань i маніпуляцій під час проведення виборів», — iдеться в поданні глави держави.
Доповідати пропозиції глави держави під час повторного розгляду Виборчого кодексу на пленарному засіданні ВР буде представник президента в парламенті Руслан Стефанчук. «Наступні вибори починаються після того, як закінчуються попередні, тому займатися підготовкою закону треба завчасно. Треба підготувати якісний документ — закон, за яким можна буде проводити нормальні вибори в Україні. Але на це піде деякий час, тому сказати, що це буде скоро, не зовсім коректно», — зазначив спікер парламенту Дмитро Разумков.
Попередніх звільнили, а де нові?
Коли ж з’явиться новий склад ЦВК? У президентській партії хоч і абстрактно, але обіцяють, що «найближчим часом».
«Зараз надходять пропозиції від різних фракцій і партій (щодо кандидатур до нового складу ЦВК. — Ред.). Я думаю, що незабаром ми побачимо й запропонований перелік осіб до складу Центральної виборчої комісії. І я сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада України розгляне це питання», — зазначив Разумков.
Водночас на прохання уточнити, чи може відбутися розгляд цього питання вже цього пленарного тижня (17-20 вересня), спікер конкретної відповіді не дав, але зауважив: «Найближчим часом Верховна Рада розгляне це питання».
Реформа парламенту
А от у цьому питанні все докорінно змінювати «слуги народу» не планують. Цікаво, що сам Разумков вважає, що в попередньому скликанні Ради було напрацьовано чимало слушних пропозицій стосовно реформи парламенту, і частину з них варто імплементувати.
«Я знаю, що раніше було напрацьовано досить велику кількість, на мій погляд, слушних пропозицій. Я думаю, що буде коректно повернутися до них. Частину з них точно можна буде імплементувати, адже всі прекрасно сьогодні розуміють, що регламент Верховної Ради не відповідає тим викликам, які стоять перед українським парламентом. Особливо — в сучасних умовах», — зазначив спікер Ради.
Разумков також висловив сподівання, що міжнародні партнери продовжать співпрацю з Україною, завдяки чому наша держава зможе повернутися до дискусії щодо реформи парламенту.
