«Україна проти Росії»: суд у Страсбурзі розпочав слухання у справі анексованого Криму

У Страсбурзi в Головній палаті Європейского суду з прав людини в середу, 11 вересня, вiдбулися першi слухання у справі «Україна проти Росiї».

 

 

А саме — через анексію Криму і порушення прав людини на окупованому півострові. Відповідний позов Київ подав ще в березнi 2014 року. 

 

 

Як зазначає «Німецька хвиля», Україна звинувачує Росiю у порушеннi низки статей Конвенцiї про захист прав людини й основоположних свобод.

 

 

Це стосуєтся права на життя, свободу слова та пересування. Росiя всi звинувачення вiдкидає і намагається переконати суд, що «кримське питання» взагалі не належить до його компетенції, а вся справа є «політичною». 

 

 

За словами британського юриста Бена Еммерсона, який представляє інтереси української сторони, Україна втратила контроль над Кримом 27 лютого «в результаті військового вторгнення збройних сил Російської Федерації за підтримки проросійських політичних і воєнізованих представників у Криму».

 

Саме в цей день російський спецназ одночасно захопив Верховну раду Криму, блокував обидва аеропорти, вокзал, військові частини, перекрив Чонгар.

 

У свою чергу, представник Росії — заступник міністра юстиції Росії Михайло Гальперін — намагався переконати суд у тому, що РФ перебрала на себе юрисдикцiю у Криму лише 18 березня 2014 року, тобто за три дні до рішення Держдуми про «приєднання» півострова.

 

Росіяни також наполягають, що на момент анексії Україна не мала конституційної легітимної влади, якій би мала підпорядковуватися місцева влада в Криму, а російські війська лише допомогли «запобiгти насильству» та «захистили право на свободу висловлювань».

 

Тобто росіяни, по суті, намагаються переконати європейських суддів, що прийшли з добром і просто-таки порятували Крим! Пан Гальперін ще й порівняв ситуацію з Донбасом: мовляв, бачте, чим усе закінчилося з правами там, де «іх нєт». 

 

Швидкого рішення, як зазначають експерти, в цій справі не варто чекати. Такі міжнародні справи, як правило, тягнуть довго, наприклад позов «Грузія проти Росії» лежить у ЄСПР уже понад 10 років.

 

Найімовірніше, лише через пів року або й рік ЄСПЛ зробить висновок, чи може він узагалі розглядати цей позов. І то буде чималою нашою перемогою.

 

«Звісно, у рішенні Страсбурзького суду не буде вживатися слово «окупація» — політичних оцінок від Суду дарма чекати.

 

Але для перемоги Києва достатньо і фрази про «ефективний контроль». Для міжнародників це — повний аналог окупації. Перше рішення суду, яке визнає цей факт, — це дуже і дуже вагомо, робить висновок редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.