Причини розпуску
Несподіванкою стала новина про те, що президент Володимир Зеленський вирішив розпустити весь склад ЦВК. Таке подання він направив парламенту, щоб депутати затвердили його рішення.
Причинами назвав упередженість під час парламентських i президентських виборів i політичну вмотивованість членів Центрвиборчкому.
Також у наведених президентом доказах згадується, зокрема, позиція Центрвиборчкому щодо 169-го округу в Харкові, де комісія не реєструвала кандидатом у нардепи від «Слуги народу» Олександра Куницького, який пізніше переміг Олександра Грановського.
Рахували менше року
Новий склад ЦВК, який провів останні президентські та парламентські вибори, обрали менше року тому. Відразу після публікації подання в президентській партії «Слуга народу» таке рішення президента назвали вмотивованим, а діяльність відомства — упередженою.
«Я був очевидцем, коли ЦВК буквально на колінах писала свої постанови, бачив, що ЦВК упереджена у своїх рішеннях, я хочу, щоб у нас була Центральна виборча комісія, а не виконавча, яка виконує чиїсь доручення», — зазначив під час брифінгу у ВРУ депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
Напередодні профільний комітет Ради підтримав подання президента про розпуск ЦВК. «За» проголосували 16 членів комітету, «проти» — 2, ще сiм утримались.
ЦВК: рішення є політичним
На засідання прийшли і члени ЦВК, голова відомства Тетяна Сліпачук намагалася довести професійну та неупереджену роботу своєї команди, проте депутати були непохитними.
«Із самого початку своєї роботи Центральна виборча комісія була абсолютно незалежною та рівновіддаленою від усіх політичних сил. І саме це стало запорукою такого успішного результату проведених виборчих кампаній», — підкреслила голова ЦВК.
Сліпачук нагадала, що нинішня ЦВК провела дві виборчі кампанії в ОТГ, президентські двоетапні вибори та парламентські вибори.
«Усі міжнародні спостерігачі, які відслідковували виборчий процес, відзначили, що багато проблем, з якими зіткнулася ЦВК, є проблемами виборчого законодавства і повного безладу в судовій практиці», — розповіла голова Центрвиборчкому.
За її словами, відповідно до даних опитувань, з грудня 2018 року по травень-липень 2019-го рівень довіри до ЦВК із 40% виріс до 77% серед виборців.
Водночас у коментарях журналістам вона зауважила, що рішення парламенту щодо звільнення членів ЦВК має бути виважене, а саме рішення президента про звернення до ВР про дострокове припинення повноважень комісії назвала «політичним». Водночас Сліпачук підкреслила, що в разі ухвалення народними депутатами рішення про її звільнення з посади вона особисто не збирається його оскаржувати.
Чому депутати не визначились?
Деякі ж фракції до кінця не змогли визначитися зi своїм рішенням щодо ЦВК. Адже, щоб звільнити теперішній склад Центрвиборчкому, необхідно 300 голосів.
А в «слуг народу» їх недостатньо. «Ми розуміємо, що це зараз дуже актуальне питання. І розуміємо, що всі чекають від нас конкретної відповіді, але поки я не даватиму офіційних коментарів від фракції. Ми будемо обговорювати це питання», — наголошував у кулуарах лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук.
Таку ж позицію тримали і в партії «Батьківщина», зазначаючи, що рішення прийматимуть колективно, а поки ж не готові дати відповідь, проголосують «за» чи «проти» звільнення теперішнього складу ЦВК. Проте Сергій Власенко, депутат від партії «Батьківщина», додав: «Відповідно до закону, Верховна Рада може припинити діяльність ЦВК, принаймні так і було з попереднім скликанням».
Громадські організації проти звільнення ЦВК
Офіційні заяви вже опублікували в Комітеті виборців України та громадській мережі «ОПОРА». Там заявили, що причин звільняти ЦВК немає.
«Рішення щодо розпуску ЦВК має базуватися на об’єктивних фактах, які б свідчили про серйозні порушення в роботі ЦВК. Однак, за оцінкою КВУ, таких фактів надано не було. Під час спостереження за виборами президента та народних депутатів України спостерігачі КВУ справді відзначали низку проблем, пов’язаних із роботою ЦВК, однак такі проблеми мали, швидше, технічний характер і не були наслідком незаконних чи упереджених дій членів Центрвиборчкому», — переконує голова КВУ.
Крім того, пан Кошель наголосив, що аргументи, висловлені в поданні президента, не є такими, що свідчать про систематичні проблеми чи грубі порушення законодавства з боку членів ЦВК, наслідком яких має бути беззаперечний розпуск ЦВК.
«Більшість аргументів, зазначених у поданні президента, побудовані на наявності низки судових рішень, якими було визнано протиправними та скасовано низку постанов ЦВК. Зокрема, щодо реєстрації окремих кандидатів у народні депутати та вказування некоректної партійності осіб, які балотувалися, — каже він. — Такі судові рішення справді були, однак не варто ігнорувати той факт, що під час виборчої кампанії неодноразово мали місце ситуації, коли рішення різних судових інстанцій не лише скасовували постанови ЦВК, а й прямо суперечили одне одному, що було викликано недосконалістю виборчого законодавства. Більше того, варто враховувати, що досить часто рішення судів під час виборчих кампаній прямо чи опосередковано можуть приймати в інтересах окремих політичних груп. Наприклад, така ситуація була під час прийняття рішень судами щодо протиправних дій ЦВК із відмови в реєстрації окремих кандидатів у народні депутати, що призвело до організації низки протестів у Києві й подальшого скасування відповідних судових рішень. Тому апелювання лише до кількості судових рішень, якими було скасовано постанови ЦВК, не є коректним і таким, що відображає реальні проблеми в роботі Центрвиборчкому».
«ОПОРА» констатує, що вищий орган адміністрування виборів упродовж останніх 15 років, коли відбулися чергові та позачергові ротації комісії, перетворюється на заручника політичної кон’юнктури, незалежно від наявності чи відсутності підстав для визнання системних грубих порушень чи протиправних дій iз його боку.
«Така практика є неприйнятною та може системно й назавжди дискредитувати ЦВК як інституцію, а разом iз нею і перебіг будь-яких виборів, чи ставити під сумнів їх результат», — йдеться в заяві.
Крім того, експерти наголошують, що семирічний термін повноважень для членів ЦВК закладався у закон за логікою забезпечення безсторонності цього органу, і це відповідає Кодексу належної практики у виборчих справах Венеційської комісії.
«Належні практики визначають, що члени виборчих комісій не можуть бути відкликані на власний розсуд органами, які їх призначають. Президент або парламентська більшість не повинні формувати склад комісій під поточну політичну конфігурацію. Наближення практики скорочення чи, навпаки, пролонгації без належних на те підстав каденції членів комісії ставить під сумнів її нейтральність i можливість діяти винятково в межах закону, а не партійних інтересів», — стверджують в «ОПОРІ».
Якщо ж керуватися законом, то в президента є повноваження ініціювати розпуск ЦВК. Повноваження всього складу Комісії можуть бути достроково припинені парламентом за вмотивованим поданням президента.
Що ж, «Слуга народу» хоч і найбільша фракція (252 депутати), утім для ухвалення рішення потрібно не менш як дві третини конституційного складу парламенту, тобто щонайменше 300 голосів.
Хто ж доповнить завтра список «Слуг народу» і віддасть голоси за розпуск ЦВК, спрогнозувати неважко. Адже більшість політичних партій не проти мати своїх представників у Центрвиборчкомі. Що, очевидно, й станеться, коли формуватимуть новий склад ЦВК.
