Незважаючи на те, що представники нової влади не люблять чиновників зі старої обойми, голові ХОДА Юлії Світличній вдалося зберегти крісло керівниці області.
Днями у Кабміні одним наказом її звільнили, а іншим знову призначили на цю посаду, хоча у списку кандидатів вона посідала далеко не перше місце. Більше того, голова Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах напередодні публічно звернувся до Володимира Зеленського із закликом провести відкритий конкурс, як це було зроблено в Одеській та Львівській областях. Але його месидж у Києві відверто проігнорували.
До речі, перший раз право очолити регіон Світлична виборола саме у відкритому конкурсі, який відбувся три роки тому після того, як її попередник Ігор Райнін перейшов на роботу до адміністрації президента.
Очільниця Харківщини в період попередньої каденції запам’яталася своїм умінням не лише реалізовувати проекти соціальної сфери, а й яскраво демонструвати свою роботу.
За нею закріпився навіть імідж геніальної «піарниці», який вона активно підтверджувала конкретними справами. Скажімо, за останні рік-два в області були відремонтовані фактично всі лікарні, школи та будинки культури. Вона займалася дорогами і загалом інфраструктурою глибинки, до якої у попередників не доходили руки по 30 років і більше.
Усі свої іміджеві перемоги років два поспіль вона публічно ділила з на той час чинним президентом і його партією, але ближче до виборів зайняла підкреслено нейтральну позицію, що, напевно, і допомогло їй зберегти свою посаду.
Наразі чиновниця активно підтримує вже теперішнього главу держави, з яким за традицією охоче ділиться частиною свого піару. Днями, відкриваючи нові об’єкти у Люботині та Мерефі, вона передала привіт містянам від Володимира Зеленського і запевнила, що попереду — нові перемоги.
«Подібні новобудови з’являтимуться у громади щороку, — повідомила вона на відкритті Мерефянського центру надання адміністративних послуг. — Зі свого боку хочу запевнити: ви будете мати підтримку обласної влади та президента. Об’єднавши зусилля, будемо і надалі зміцнювати Мерефу та Харківщину в цілому».
Утім, у послужному списку Юлії Світличної є й відверті програші. Найбільший із них — оборудки непереможних лісових ділків, які вже встигли підмочити репутацію навіть новій столичній владі, але й досі лишаються непокараними.
Неприємний сюрприз піднесли очільниці й шляховики, недогледівши міст під Харковом. Той ганебно обвалився саме у дні, коли вирішувалася доля її другого терміну. Однак Світлична попри все витримала жорстку конкуренцію у, здавалося б, безальтернативних і не завжди високопрофесійних «Слуг народу», що для Харківщини, за теперішніх умов, є досить добрим знаком.
