Геть від Москви: як Україна готується до тристоронньої «газової» зустрічі із РФ

04.09.2019
Геть від Москви: як Україна готується до тристоронньої «газової» зустрічі із РФ

Через рік-два природний газ ми, ймовірно, отримуватимемо не через російську трубу, а через польський термінал. (Фото з сайта radiosvoboda.org.)

Найбільшим викликом для новопризначеної гілки виконавчої влади в Україні, безумовно, стане розплутування газового гордіївого вузла, який уже багато років тримає за горло нашу державу.

 

Росія із великим нетерпінням чекала на формування нового українського уряду, щоби спробувати нав’язати новопризначеним урядовцям свої умови і правила гри.

 

Як підготувалася до цього завдання нова команда Кабміну, ми побачимо вже упродовж кількох наступних тижнів.

 

А наразі ж Україна демонструє північному сусіду свої домашні заготовки, на кшталт підписання угод про диверсифікацію шляхів надходження блакитного палива до нашої держави. 

У вересні поговоримо...

Напередодні нового опалювального сезону Україна активізує перемовини з зарубіжними державами щодо поставок природного газу. На вересень готуються тристоронні перемовини з Російською Федерацією та Євросоюзом. Цікаво, що Брюссель запропонував Києву і Москві провести перемовини на рівні міністрів із 16 по 22 вересня. Утім Росія, посилаючись на деякий свій графік, прагне зустрітися раніше, у першій половині нинішнього місяця. 
 
Новий Кабінет Міністрів України активно готується до цих перемовин. Як сподівається новопризначений прем’єр-міністр Олексій Гончарук, цей контракт буде довготерміновим. За його словами, на даний момент відбувається формування позиції української сторони на майбутньому раунді тристоронніх переговорів, тому про конкретну лінію на цій зустрічі, що її проводитиме наша делегація, на разі не йдеться.
 
Раніше повідомляли, що українська сторона на майбутніх переговорах запропонує Росії транспортувати по 60 млрд кубометрів газу щорічно протягом 10 років. У випадку відмови Росії на цю пропозицію «Нафтогаз України» запропонує Москві постачати газ до ЄС на умовах своп, тобто перепродажу російського газу Європі.
 
Зараз, як відомо, російський газ у Європу постачається через газотранспортну систему України в рамках контракту, який закінчується 31 грудня 2019 року. Новий контракт на транзит Україна і Росія досі не уклали. Послуги транзиту російського газу в ЄС щорічно приносять Україні майже 3 млрд доларів, що становить приблизно 2-3% від ВВП України. 
 
Росія упродовж останніх років прагне відмовитися від українського транзиту, споруджуючи газопроводи в обхід України: «Північний потік-2» і «Турецький потік». Введення їх в експлуатацію дозволить російському «Газпрому» постачати ті ж обсяги газу в Європу, що і зараз, не використовуючи українські газопроводи. 
 
Утiм про певну частину «домаш­ньої роботи» перед імовірним підписанням угоди Гончарук розповів. Ідеться про необхідність завершити анбандлінг Нафтогазу, тобто поділ компанії і виділення з неї нашої газотранспортної системи, вже упродовж найближчих тижнів. Як відомо, ця вимога є однією з головних до України з боку Євросоюзу як необхідна передумова для укладення нового транзитного контракту. Педалює на цьому аспекті й Російська Федерація, відкладаючи черговий раунд переговорів про транзит свого газу через українську ГТС із весни цього року, мотивуючи це зміною влади в Україні. 

З Америки — через Польщу

Тим часом Україна разом із нашими західними партнерами зробила доволі потужний крок, аби протистояти «газовому тиску» Російської Федерації. Днями разом із представниками Польщі та США було підписано угоду про співпрацю з метою посилення регіональної безпеки газопостачання.
За повідомленням польських ЗМІ, уповноважений уряду Польщі у справі стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський заявив: метою угоди є диверсифікація постачання газу в Україну, яка в цьому є залежною від Росії. Така можливість відкриється в момент розбудови терміналу зрідженого газу в Свіноуйсьце та будівництва газопроводу Baltic Pipe, що з’єднає Польщу з Норвегією. 
 
Відповідно до угоди, вже у  2021 році, Польща зможе постачати Україні 6 млрд. кубометрів газу. Сьогодні ця цифра не перевищує 1,5 млрд кубометрів газу. «За два роки потужність газопорту в Свіноуйсьце зросте наполовину — до 7,5 млрд кубометрів. Завдяки цьому з’явиться можливість приймати зріджений газ зі США, який придбає українська сторона, або Україна може купити газ у польської Нафтогазової компанії», — сказав Наїмський. 
 
За інформацією компанії PGNiG, на початку листопада в рамках угоди скраплений газ прибуде до польського терміналу імені президента Леха Качинського у Свіноуйсьце. Цей газ надійде у польську систему передачі після регазифікації, звідки він потрапить в Україну через газовий хаб у Германовіце, потім його передадуть компанії «Енергетичні ресурси України», яка й підписала контракт із польською стороною. 
 
Як заявив голова правління PGNiG Петро Возняк, компанія вже накопичила великі запаси газу за останні три роки. «У нас є змога закуповувати скраплений газ на конкурентних умовах у надійних постачальників з усього світу. Ми також зарезервували повну потужність на терміналі в Свіноуйсьце, очікуємо 39 поставок у наступному році», — наголосив Возняк.
Україні такий шлях диверсифікації, безумовно, вигідний. Адже, за словами секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Данилюка, залежність від Росії має не лише економічні, а й політичні наслідки. «Єдиний вихід — диверсифікувати постачання. Тому наступним кроком є можливість доступу до зрідженого газу з інших країн, насамперед із США», — сказав Данилюк. 
З оптимізмом дивиться на ситуацію і міністр енергетики США Рік Перрі, наголошуючи, що США допомагають Польщі зменшити залежність від російського газу і гарантувати постачання сировини. За його словами, за посередництвом Польщі зріджений газ може допомогти Україні уникнути загрози обмеження постачання російського газу.

Як варіант — Румунія

Як заявив днями на своїй прес-конференції новий міністр енергетики і охорони довколишнього середовища Олексій Оржель, Україна вже найближчим часом вийде на проектне рішення за цим проектом і поставки будуть реалізовані. «Був перший контакт iз представниками адміністрації Трампа. Перший крок — аналіз, які роботи потрібно провести з української сторони, щоб могли збільшити поставки з терміналу скрапленого газу в Польщі, а також диверсифікувати поставки», — сказав міністр.
 
Серед технічних проблем, які стоять на перешкоді реалізації американо-польського «газового шляху» — потужність уже існуючих газогонів. За словами Петра Возняка, сьогодні найбільшою проблемою є пропускна здатність газопроводів у Польщі в напрямку Сілезія — Підкарпатське воєводство. «Ми очікуємо, що пропускна здатність цих газопроводів буде розширена не пізніше 2021 року», — зазначив він. 
 
Як відомо, імпорт зрідженого природного газу в Польщу динамічно зростає. Якщо в 2016 році його частка становила близько 8,5% у всій структурі імпорту, то в 2018 році вона перевищувала вже 20%. Із моменту запуску терміналу в Свіноуйсьце компанія PGNІG уже отримала 70 партій зрідженого газу із загальним обсягом в 7,5 млрд кубометрів після регазифікації. Якщо в 2018 році PGNІG прийняла лише одну поставку американського газу, а вже до кінця серпня 2019 року ця кількість зросла до чотирьох. Крім цього, відбулася одна поставка за середньостроковим контрактом та ще одна — за довгостроковим.
Ще один шлях надходження природного газу до України, окрім польського, — через територію сусідньої Румунії. З 1 січня 2020 року Україна почне імпортувати 1,5 млрд кубометрів газу з цієї країни через територію Молдови, незалежно від обсягу транзиту російського газу територією України. Як вважають у компанії «Укртрансгаз», відкриття цього шляху реверсних поставок має стратегічне значення для України і Молдови, оскільки диверсифікація джерел дозволить підвищити «надійність і гарантує безперебійне постачання газу своїм споживачам». 

А ТИМ ЧАСОМ...

Тарифи, екологія і «кругова економіка» 

В Україні планується запровадження податку на забруднення довкілля, при цьому деякі «шкідливі» для країни податки будуть ліквідовані. Таку думку висловив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, уточнивши, що новий уряд розглядає питання запровадження податку на забруднення довкілля.
«Приділяємо окрему увагу до податків на екстерналі, тобто це викиди, які шкодять довкіллю. Ми плануємо запровадити податки на ті елементи, які ми хочемо зменшити. Ми будемо переглядати логіку податків і прибирати шкідливі податки — наприклад, податок на працю, який не стимулює працювати українців. Як показує теорія, саме екологічні податки, на викиди, є найефективнішими, а тому ця політика буде активно реалізована та опрацьована», — зазначив Оржель, пояснивши, що об’єднання в одне  міністерство питань екології та енергетики не є випадковим.
«Таку логіку ми заклали для зміни погляду на питання екології, захисту довкілля та енергетики. Ми розуміємо, що, зважаючи на ті глобальні тенденції, які є у світі, зокрема тенденції щодо захисту клімату, ми не можемо надалі залишати конфлікт на рівні міністерств. Ми маємо забезпечити формування політики максимально комплексно. Більше того, невід’ємні елементи: енергетика, екологія, кінцеве споживання. Тобто ми вирішуємо, які ресурси будуть використовуватися, які надра будуть видобуватися, як ми далі будемо їх транспортувати, як ми їх будемо використовувати надалі, чи обираємо ми ще традиційну енергетику, чи дійсно ми рахуємо і зважуємо на те, що ми обираємо», — заявив міністр. За його словами, серед пріоритетів розвитку для нового уряду стануть відновлювана енергетика, а також акумулюючі потужності та збільшення власного видобутку.
Одним із першочергових пріоритетів нового уряду стане енергоефективність, яка, за словами Оржеля, на рівні інфраструктури має стати «драйвером зростання економіки України». Також міністр наголосив: нова структура планує зробити все, щоб громадяни могли собі дозволити платити економічно обґрунтовані тарифи, а екологічні питання в діяльності міністерства залишаться у пріоритеті.
«Ми будемо взаємодіяти і будувати логіку побудови кругової економіки. Ми будемо займатися проблемами відходів, будемо запроваджувати ефективну ієрархію поводження з відходами», — зазначив Оржель, наголосивши, що на сьогодні в цій сфері не вистачає законодавчої бази, над чим, на думку міністра, необхідно ефективно працювати.
«Ми не використовуємо потенціал. У нас видобувається десь 1,2% від запасів. Загальний світовий тренд — десь 4-5%. Це дуже низький рівень, зважаючи на те, що ми є залежними від імпорту газу. Найближчим часом будуть законодавчі ініціативи щодо збільшення видобутку газу», — сказав Оржель.