Видатний композитор, диригент і педагог українсько-французького походження, автор 10 опер, 3 балетів, 6 симфоній, великої кількості романсів та інструментальних творів — це про Петра Чайковського.
Він народився, вчився і певний час жив та творив на російській території Російської імперії. Утім упродовж 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців гостював і працював у своїх родичів i друзів у маєтках на території України: у Тростянці, тепер Сумської області (1864 р.); у містечку Кам’янка та селі Вербівка нинішньої Черкащини (1865—1878 рр.); у селищі Низи раніше Сумського повіту Харківської губернії (1871—1879 рр.); у Браїлеві та на хуторі Сьомаки Вінниччини (1878—1880 рр.); селі Копилів Київщини (1889—1890 рр.).
А походив автор музики найвідоміших балетів «Лебедине озеро», «Спляча красуня» та «Лускунчик» з українського роду Чайок.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767) родом був із Омельника, що неподалік Кременчука на Полтавщині. Саме в цьому селі 31 серпня — 1 вересня вперше проходив фестиваль уславлення Петра Чайковського і його роду «Чарівна симфонія козацтва».
Федір Опанасович Чайка був козацьким сотником, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Його син, Петро, народжений на Полтавщині, навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський.
Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у В’ятській губернії, де, власне, народився майбутній уславлений композитор.
(До слова, до роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка — автор романсу «Очі чорнії»). Французьке коріння Петра Чайковського іде від його матері — Олександри Андріївни, уродженої Ассієр, яка зі своїми дітьми говорила винятково французькою і вчила їх музики.
«Чарівну симфонію козацтва» розпочали браві українці, які прибули на свято на козацькій чайці по Пслу: з пістолями, стягами, люльками в зубах та шаблюками. Козаки урочисто підняли стяги на головній сцені фестивалю, прикрашеній портретом Петра Ілліча Чайковського. До речі, на таку подію завітав і власне композитор — як, скажімо, робить це і письменник Микола Гоголь, навідуючись на Сорочинський ярмарок.
«Чарівну симфонію козацтва» розпочали браві українці, які
прибули на свято на козацькій чайці по Пслу.
Фестивалили завзято і весело. Численні гості захоплено дивилися фрагмент балету на... підвісному містку над річкою Псел — «Вальс квітів» з «Лускунчика» виконали юні артистки Полтавської міської школи мистецтв. Діяли містечко народних майстрів і зона для фотографування.
Проводили майстер-класи. Дивилися кінне шоу та долучалися до козацьких забав. Знайомилися із фотовиставкою старих світлин і колекцією давнього одягу. А ще дивилися картини відомих полтавських художників Миколи Підгорного та Івана Новобранця.
На фестивалі представив концертну програму за творами Петра Чайковського Полтавський симфонічний оркестр. На вечірній сцені виступили «Шпилясті кобзарі». Місцеві виконавці взяли участь у виокремленому фестивалі «Омельницьке розмаїття».
Ідея створити фестиваль «Чарівна симфонія козацтва» належить Олександрі Шереметьєвій, голові Омельницької об’єднаної громади. А його реалізація стала можливою завдяки перемозі громади у всеукраїнському конкурсі «Малі міста — великі враження».
Це конкурс культурно-мистецьких проектів громад iз населенням до 50 тисяч людей, спрямований на розвиток культурно-економічного потенціалу територій через підтримку стартапів, що пов’язані з культурною спадщиною громад. Цього року в конкурсі перемогли 74 проекти.
На втілення досить масштабного проекту Омельницької ОТГ виділили 700 тисяч гривень, ще 210 тисяч мали надійти з місцевого бюджету. Загалом на реалізацію таких ініціатив у 2019 році попередній уряд виділив 50 млн грн.
