Серпень став місяцем «Династії Моцартів» у Львові. Виставка з такою назвою, створена спільно з фундацією «Моцартеум» з австрійського Зальцбурга, розмістилася на першому поверсі ошатного палацу Потоцьких, який є частиною Національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Загалом проєкт реалізували у рамках третього сезону Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який наповнював місто новими смислами і креативними концертами впродовж дев’яти днів.
Організатори мали вагомий привід для виставкового проекту — на нинішній рік припадає 300-й ювілей Леопольда Моцарта — батька найвідомішого з родини Вольфґанґа Амадея Моцарта і дідуся Франца Ксавера, чиї життя після 17 років у найактивніші наступні три десятиліття були пов’язані зі Львовом (Лембергом у ті часи) і Галичиною.
Саме скрипаль, а згодом і композитор Моцарт-найстарший заклав фундамент музичних традицій у сім’ї і був педагогом, автором представленого на виставці виданого кількома мовами «Підручника гри на скрипці».
Він організовував виступи своїх зовсім юних дітей (віртуозною піаністкою була і сестра Вольфганга Амадея — Марія Ганна Вальбурга Ігнатія) по тодішній трохи не всій Європі.
«Підручник гри на скрипці» Леопольда Моцарта, німецьке видання 1756 р.
Фото Валентини САМЧЕНКО.
Варто згадати, що львівські музикознавці вже не перший рік досліджують причетність знаменитої родини до Галичини. Ще на початку 2006-го була в роботі пам’ятна меморіальна таблиця англійською, німецькою та українською на честь Франца Ксавера Моцарта — сина видатного композитора, яка прикрасила Собор святого Юра.
Вона нагадує про історичне виконання «Реквієму» Вольфґанґа Амадея Моцарта у храмі на роковини його смерті 5 грудня 1826-го та інформує, що його син мешкав у Львові у період із 1808 до 1838 рік.
«Франц-Ксавер Моцарт — це той «місточок», який вписує yкраїнську культуру в західноєвропейський контекст, — каже засновниця й арт-директорка LvivMozArt Оксана Линів, нині головна диригентка опери та філармонійного оркестру міста Ґрац в Австрії. — Розповідаючи іноземцям про Україну через призму його творчості, ми маємо сильний аргумент на користь того, що Україна — це не «третій світ», не «другий сорт». Це — повноправний член європейської спільноти, країна з глибокими музичними традиціями, потужним культурним бекґраундом і самобутньою історією».
З Україною пов’язана більша частина творчого життя Франца Ксавера. Він викладав музику дітям із шляхетних родин, організував і очолив музичне товариство святої Цецилії, хор. Галицька земля надихнула його написати низку музичних творів.
Фестиваль LvivMozArt на перший сезон запрошував представників міжнародної фундації Mozarteum. «А вже наступного року вони проявили себе як надзвичайно ініціативні та захоплені нашою спільною справою партнери», — ділиться Оксана Линів.
Із Зальцбурга привезли на львівський фестиваль оригінальну скрипку Моцарта, яка лише у виняткових випадках залишає приміщення фонду. І музика цього унікального інструмента чарувала слухачів заключного концерту фестивалю.
Проєкт у Львові, присвячений 300-річчю Леопольда Моцарта, — це теж ініціатива Mozarteum.
Творчість та діяльність всіх трьох поколінь Моцартів: Леопольда, Вольфґанґа Амадея та Франца Ксавера — змінила історію світової музики та об’єднала музичні традиції цілих країн, підкреслила, перебуваючи у Львові, директорка фундації «Моцартеум» Габрієлє Гамзавер.
Прізвище Моцартів досі залишається символом класичної музики, яка не підвладна часу. І це укотре довів LvivMozArt.
