Руйнівна спіраль геронтократії
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Як нас омоскалювали
28.08.2019
Прочитав в «Україні молодій» від 2-3 серпня статтю «Що в імені твоїм?». А що в «доважках» до простих і чудових українських прізвищ? Це я на рівні аматорських досліджень смію запитати в шановної редакції, а як «складеться», то і в автора Галини Тарасюк.
Спробую пояснити. Загалом праця «Услав ім’я своє» цікава історично всьому загалу. Але ось «випуклою», особливо в наші протуберанцеві часи, мені видається згадка про славні козацькі часи, творення імен і прізвищ. На жаль, із села немає доступу до архівів тих же 40 тисяч реєстрових козаків — отам імен, прізвищ та прізвиськ!
Та це, мабуть, лише тло нашої історії. А що ми маємо часом нині, коли над нашим кодом попрацювали і чужинці, а ще гірше — самі етнічні, «репані» рядились під «москаля». Оті додатки до закінчень українських прізвищ «-ко», «-чук» та інші. Тут доречно буде послатись на «патологоанатомічні» праці Павла Шпети, нині незаслужено забутого. З його дослідами «Українець, а москаль» чи вбивчим дослідженням «Московство», коли до ВНЗ була встановлена норма вступників для росіян більша, ніж для українців. Хай не ображаються, але занадто великий контингент в усьому росіян, хоча вже й досить українізованих. Та «ягідки» в іншому. Коли, за спостереженням ученого-історика Дмитра Степовика, певні писарчуки у паспортних столах прізвище Пригожий перетворювали на Уродлівий. Або у військовій частині призовник доводив, що він Никифорів, а йому відповідали: «Какой НикифорИв — НикифорОв!». І після армії той ставав омоскаленим.
А що вже говорити про «самодіяльність», коли Семенко ставав Семенковим, Матвіїв — Матвєєвим, Гончарі — Гончаровими, і включно до пародій — Полстяной. Та де ж ви чули «полсть» замість «повсті»! І як вершина абсурду — Долженков! Отак чудове знатне прізвище Довженко натягли на чужий копил. Бачимо, не всі до кінця можуть залишатися Москалем, як закарпатський «губернатор», який у відставку подав і все зелене викинув зі свого гардеробу. Тож шануймося! Бо ми того варті, коли твориться історія...
Олексій ПЕРЕДЕРІЙ
Мала Білозірка, Василівський район, Запорізька область
