Десять танків Т-64БВ були доставлені на харківське підприємство весною цього року, бо втратили свою бойову форму.
За кілька місяців фахівці ХБЗ відновили роботу всіх систем та агрегатів, замінили пошкоджені прилади, протестували справність озброєння, а також встановили сучасні засоби зв’язку, супутникової навігації і камери заднього виду.
За словами директора заводу В’ячеслава Стрільця, бойові машини «отримали нове і набагато краще життя, бо стали більш ефективними в експлуатації».
Програма глибокої модернізації Т-64БВ була прийнята «Укроборонпромом» ще в 2015 році й успішно діє до сьогодні. Ставка саме «на ремонт», а не на випуск нових танків була зроблена не лише через брак коштів, а й після детального аналізу тенденцій сучасного ринку озброєнь.
Справа в тому, що за останні півстоліття конструктори навіть провідних фірм світу не запропонували жодної нової ідеї, яка б істотно змінила корпус, озброєння або ходову частину бронемашин. Але водночас справжню революцію пережили системи управління та навігації, які остаточно перейшли на цифрові технології.
У підсумку вітчизняний військово-промисловий комплекс теж пішов перевіреним шляхом, розробивши власні прилади з частковим використанням західних комплектуючих.
Серед власних технічних новинок зброярі особливо високо оцінюють систему динамічного захисту «Щит-64», яка значно підвищує бойову стійкість танка, витримуючи конкуренцію з новітніми модифікаціями російських Т-72.
Крім цього, танкобудівники докорінним чином модернізували систему управління вогнем і радіообладнання, встановивши тепловізійні прилади спостереження і нові цифрові станції «Либідь К-2РБ».
Таким чином, екіпаж отримав можливість виявляти, розпізнавати і знищувати противника вдень та вночі на відстані до двох кілометрів, а заодно — безперешкодний зв’язок на 70-кілометровій дистанції.
Загалом на ХБЗ із початку війни відремонтували 230 танків зразка Т-64 і Т-80. «При цьому «вісімдесятки» у нашій країні так ретельно ремонтують лише на нашому підприємстві», — уточнив В’ячеслав Стрілець.