У Золотоноші відкрили меморіальну дошку Михайлу Злобинцю

07.08.2019
У Золотоноші відкрили меморіальну дошку Михайлу Злобинцю

Автором меморіальної дошки Михайлу Злобинцю є заслужений художник України Іван Фізер. (Фото Василя МЕЛЬНИЧЕНКА.)

Важлива подія у громадському і культурному житті Черкащини — у Золотоноші відкрили меморіальну дошку Михайлу Злобинцю, громадському та політичному діячу доби Української революції 1917—1921 років, поету, бандуристу й педагогу, який народився у цьому місті у 1885 році. 
 
 
Автором меморіальної дошки є заслужений художник України Іван Фізер.
 
 
«Встановлення цієї дошки увічнює пам’ять про тих людей, які століття тому відстоювали ідею української державності. І серед них — Михайло Олександрович Злобинець, ще відомий під псевдонімами Злобинців або Домонтович. Він боровся за відродження української національної культури і її утвердження своєю головною зброєю — словом і піснею», — розповідає Василь Мельниченко, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, який очолює обласну спілку краєзнавців. 
 
За його словами, у ті далекі роки української історії Михайло Злобинець  розумів, що революція відбувається не тільки на полі бою, а й у свідомості українців. Тож усе своє життя він присвятив справі просвітництва, формування національного світогляду своїх земляків.
 
«Ще навчаючись у Київському університеті, Михайло Злобинець організував студентський ансамбль бандуристів, який у 1906—1909 роках з успіхом виступав у Києві, зокрема на Шевченківських святах. Цікавився етнографією, збирав і записував від кобзарів українські народні пісні та думи. Був майстром із виготовлення бандур», — веде далі Василь Миколайович.
 
Він каже, що потім Михайло Злобинець вчителював у Золотоніській чоловічій гімназії, продовжував займатися музикою і співом, всіляко популяризував кобзарське мистецтво, підготував перший в Україні «Самонавчитель гри на кобзі або бандурі» та підручник з арифметики, став засновником товариства «Просвіта», фундатором українських газет «Вільне слово» та «Вісті Просвіти», видав низку політичних праць, збірник революційних пісень, нариси з історії Золотоніщини, виступав проти русифікації і відстоював ідеали української державності. Михайла Злобинця, як і багатьох борців за волю України, спіткала трагічна доля — він був репресований, життя обірвалося у 1937 році.
 
Про Михайла Злобинця черкаські краєзнавці видали книжку «Бандури пісня недоспівана...», яка торік була відзначена обласною краєзнавчою премією імені Михайла Максимовича.