Добре знаний в літературно-критичних колах Ігор Котик з кожною з’явою його чи то рецензії, чи огляду, а чи есею, засвідчує добротні якості літературного аналітика.
Ці тексти читати завжди цікаво — вони вносять у літературний процес сильну хвилю свіжості, яка зумовлена неочікуваним кутом зору автора на літературу як таку, на її естетичні завдання та, зокрема, на особливості представлення у ній соціального аспекту життя.
Думаю, ця книжка буде цінною для тих, хто намагається осмислити загальний — стильовий та ідейний — розвиток літературного процесу зламу століть.
Коли І.Котик рефлексує над поетичними збірками, він прагне встановити етимологію стильових конфігурацій поета, певну передісторію вірша, навести порівняльні містки між стилістично наближеними авторами.
Але й епічна складова теперішньої літератури цікавить критика не менше. Причому об’єктом своїх літературознавчих досліджень Котик обирає не лиш ті тексти, які народились в Україні.
Окремо слід звернути увагу на частину тому, де автор осмислює відбиток у книжках сучасної ситуації на Донбасі. Це достатньо об’ємний корпус рефлексій з промовистими назвами: «Війна і література», «Мовою відчаю», «Нудна війна», «Переселенці: різні історії, подібні візії».
Автор не оминає увагою також спогади різних часів, що активно обговорювалися в українському культурному просторі. Ігор Котик пише про мемуари Мирослава Мариновича, Євгена Грицяка, Осипа Зінкевича та ін.
Не цурається критик також втрутитися у складні дискусійні суперечки, які репрезентують різні візії розвитку сучасної літератури. Можна згадати полемічний випадок з Юрієм Винничуком довкола поняття постмодернізм.
Книжка «Про перетворення тіла на слово…» складає добре враження глибиною осмислення літпроцесу, висвітлення контекстуальних горизонтів нашого письменства, окреслення нових напрямів розвитку художнього письма, та заразом скрупульозною увагою до традицій, що кшталтують в тій чи тій мірі сучасну нам літературу. Ця книжка є доволі запотребуваною хоча би тому, щоб показати, що така дисципліна, як літературна критика, вже міцно укорінена на літературному прикордонні.
ЛІДЕРИ ЛІТА: ХРЕСТОМАТІЯ
Далі публікуємо шорт-листи кожної підномінації — по сім найподієвіших книжок піврічного видавничого репертуару (за абеткою).
Художня класика
Марк АВРЕЛІЙ. Наодинці з собою; ГЕСІОД. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракліта. Сер. «Бібліотека античної літератури». – Л.: Апріорі, 184+136 с.(п)
В. ДОМОНТОВИЧ. Дівчина з ведмедиком. Доктор Серафікус. – К.: Комора, 288 с.(п)
Ольга КОБИЛЯНСЬКА. Зібрання творів у 10 тт. Том 6. – Чернівці: Букрек, 432 с.(с)
Артур КОНАН ДОЙЛ. Шерлок Голмс: повне видання у двох томах. Том 2. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 720 с.(п)
Джозеф КОНРАД. Очима Заходу. Самодержавство і війна. – К.: Темпора, 456 с.(п)
Молодість. Любовна проза 20-х років. – К.: Темпора, 496 с.(п)
Джеффрі ЧОСЕР. Кентерберійські оповіді. – Л.: Астролябія, 528+544 с.(п)
Життєписи
Віталій АБЛІЦОВ. Олесь Гончар: Ілюзія і дійсність. – Л.: Світ, 316 с.(п)
Боліло серце за Україну. Спогади про Віталія Дончика. – К.: Ярославів Вал, 384 с.(п)
Олександр ГАВРОШ. Донос. – К.: Академія, 176 с.(п)
Уляна КРАВЧЕНКО. Хризантеми. – К.: Либідь, 280 с.(п)
Олег КРИШТОПА. Братство. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 232 с.(п)
Кларісе ЛІСПЕКТОР. Записки для молоді: про написане і пережите. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 96 с.(п)
Юрій ШЕВЕЛЬОВ і Юрій ЛУЦЬКИЙ. Листування. Книга 1: 1950-1984 рр. – Х.: Акта, 632 с.(с)
Літературознавство / критика
Юрій КОВАЛІВ. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст. Том 6. – К.: Академія, 528 с.(п)
Ігор КОТИК. Про перетворення тіла на слово. – Л.: Інститут Івана Франка, 400 с.(п)
Іван КОШЕЛІВЕЦЬ. Можна відверто? або Туга за катарсисом. – Х.: Панов А.М., 648 с.(о)
Ольга ЛУЧУК. Пантелеймон Куліш і Микола Лукаш: перехресні стежки перекладачів. – Х.: Акта, 778 с.(с)
Леонід УШКАЛОВ. Література і філософія: доба українського бароко. – Х.: Видавець Олександр Савчук, 416 с.(п)
Роксана ХАРЧУК. Історична пам’ять Т. Г. Шевченка. Спроба реконструкції. – К.: Академія, 216 с.(п)
Мирослав ШКАНДРІЙ. Євреї в українській літературі: зображення та ідентичність. – К.: Дух і Літера, 352 с.(п)
