Південь країни жнивує: у лідери вибилася Одещина

Аграрії вже відзвітували про збір понад 70 відсотків врожаю ранніх зернових на полях.

 

 

Швидше за всіх упоралися в Одеській області, а на Херсонщині та Миколаївщині оперативно зібрати урожай завадили складні погодні умови.

 

 

Якщо на початку південь заливало аномально потужними дощами, то посеред літа встановилася така посушлива спека, що це негативно відбилося на життєздатності польових культур.

 

 

Загалом по Україні зібрано зернових нового врожаю з площі понад 6 мільйонів гектарів i намолочено 2,6 мільйона тонн зерна. Одна з головних зернових житниць нашої країни, Одеська область, підтвердила свій статус переможця: вона лідирує у збиранні ріпаку та озимої пшениці.

 

І вже взялася за наступний етап заготівель цьогорічного врожаю — збирання проса, нуту, сочевиці, а далі підуть сорго, кукурудза та соя.

 

Сільгоспвиробники Херсонської області намолотили понад 2 мільйони тонн ранніх зернових культур (пшениця, ячмінь та інші).

 

Як сказано у повідомленні департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА, ранні зернові зібрані вже з 90% всіх площ до завдання при середній врожайності 32,6 центнера з гектара. Найвища врожайність ранніх зернових зафіксована у Каховському, Генічеському та Новотроїцькому районах Херсонщини.

 

У центральних районах Миколаївської області лідерами з врожайності озимого ячменю стали підприємства компанії «Нібулон». Особливо швидко впоралися працівники ДП «Лідіївське», філії «Прибужанівська» та філії «Кам’янець-Подільський» (Хмельницька область). Загалом на Миколаївщині також завершено збирання ранніх зернових, зокрема пшениці.

 

Зараз збір врожаю 2019 року переміщається до центральних регіонів України, де у лідери вийшли аграрії Черкаської області. Тривають жнива й на заході та сході країни. Контрольні обмолоти пшениці показують потенціал врожайності на рівні 50-55 центнера з гектара.

 

Як повідомили у прес-службі Мін­агрополітики, в цілому по країні намолочено 21,6 мільйона тонн зерна нового врожаю. З них зібрано: понад 15 мільйонів тонн пшениці, 5,6 мільйона тонн ячменю, 537 тонн гороху, 32 тисячі тонн жита, 12 тисяч тонн вівса та 2,4 мільйона тонн озимого ріпаку.

Фахівці Мінагрополітики зазначають, що, за результатами маркетингового 2019 року, Україна поставила за кордон рекордні 50, 4 мільйона тонн зернових, зернобобових та борошна. Це на 10,5 мільйона тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

 

Працівники сільгосппідприємств справляються зі збиранням врожаю попри катастрофічний дефіцит збиральних потужностей. Згідно з дослідженням Українського клубу аграрного бізнесу, аграрії змогли придбати близько 11 тисяч імпортних зернозбиральних комбайнів на суму 945 мільйонів гривень.

 

Ці цифри не покривають щорічну потребу в оновленні комбайнового парку навіть на третину. Парк зернозбиральних комбайнів в Україні становить 53,8 тисячi одиниць, хоча, згідно з розрахунками Мінагрополітики, технологічна потреба — 75 тисяч одиниць. Через переміщення комбайнів з півночі на південь i навпаки не лише втрачається дорогоцінний час, а й руйнуються автодороги.

 

Аналіз збирання ранніх зернових та зернобобових культур за останні 5 років показує, що цей процес триває в середньому 32-55 днів. Тоді як оптимальні строки повинні складати не більше двох тижнів.

 

За даними наукових установ України, через технічні складнощі тільки на збиранні зернових культур втрати врожаю зернових щорічно загалом по країні складають майже 10 відсотків, або 6-6,5 мільйона тонн.