Лікар-гінеколог i мати сімох дітей: ким є перша жінка-керівник Єврокомісії

  Хоча німкеня заручилась підтримкою лідерів усіх країн-членів ЄС та трьох провідних фракцій Європарламенту, але до останньої хвилини результат голосування було важко передбачити, оскільки проти її кандидатури виступали менші фракції Європарламенту. Вирішальну роль відіграла сама Урсула фон дер Ляєн, звернувшись до євродепутатів з яскравою та переконливою промовою. Як наслідок, за неї проголосували 383 депутати — на 9 більше від необхідної для обрання кількості.

 

Кандидатка пішла ва-банк, склавши з себе того ж дня, у вівторок, повноваження міністра оборони Німеччини. І того ж дня увечері отримала нову посаду. «Довіра, яку ви виявили мені, віддзеркалює вашу впевненість у Європі, яка готова боротися за майбутнє. Це велика відповідальність, і моя робота розпочинається негайно», — сказала у своєму першому слові переможниця. Те, що нова голова Єврокомісії має підтримку трьох головних фракцій Європарламенту — християнських демократів, соціалістів та лібералів, обіцяє працездатність всього оновленого керівництва Євросоюзу.

 

Наступного після обрання дня Урсула фон дер Ляєн розпочала комплектувати новий склад Єврокомісії, тобто окремі країни-члени ЄС офіційно отримали можливість висувати свої кандидатури на комісарів (міністрів) Єврокомісії. Найближчими місяцями фон дер Ляєн  проводитиме переговори з окремими країнами стосовного того, які портфелі їх висуванці можуть отримати в її кабінеті. 

Під час виступу в Європарламенті в день її обрання Урсула фон дер Ляєн попередила всіх членів ЄС, що вона дотримається повної гендерної рівності у складі нової Єврокомісії: «Якщо країни-члени не запропонують достатньої кількості жінок-комісарів, то я не завагаюсь звернутися до них по нові прізвища». Восени  фон дер Ляєн разом з усіма кандидатами на посади комісарів ще раз з’явиться в Європарламенті для проходження процедури затвердження (висловлення вотуму довіри) новому складу Єврокомісії.

 

Фон дер Ляєн, перша жінка на посаді голови Єврокомісії, вважає своїми пріоритетами питання захисту клімату, зокрема до 2050 року хоче зробити Євросоюз кліматично нейтральним. Крім того, вона наголошує на важливості вирішення проблеми міграції, а також питання створення правових передумов для запрова­дження мінімальної зарплати на рівні ЄС i боротьби з безробіттям серед молоді.

Після обрання на посаду голови Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн фактично повертається до рідного міста, бо народилася у Брюсселі в родині німецького політика та дипломата Ернста Альбрехта і прожила в ньому перші 13 років. Фон дер Ляєн, на відміну від багатьох інших берлінських політиків, вільно володіє англійською та французькою мовами, а також упевнено почувається на міжнародній політичній арені.

 

Обраниця є вольовою та цілеспрямованою жінкою. Здобувши фах лікаря-гінеколога,  поєднувала роботу з роллю матері — народила сімох дітей. А коли поставила їх на ноги, то пішла в політику. І там зробила стрімку кар’єру. В очолюваних Меркель урядах фон дер Ляєн обіймала різні міністерські посади. Із 2005 по 2009 роки мати сімох дітей була міністром у справах родини і своїм рішучим підходом до справи надсилала берлінській політичній еліті чіткі сигнали. Наприклад, запустила процес виплати грошової допомоги на дітей та вимагала на федеральному рівні посилити фінансування дитячих виховних установ.

 

У другому уряді Меркель дипломована лікарка фон дер Ляєн очолила міністерство охорони здоров’я. А через чотири роки, у грудні 2013-го, стала міністром оборони. Її вважали наступницею Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини. Меркель бачила в ній свою опору як в уряді, так і на партійних з’їздах ХДС. 

Нову голову Єврокомісії, обрану депутатами Європарламенту на цю посаду 16 липня, оцінюють в різних країнах по-різному, зазначає «Німецька хвиля». Так, уряди трьох країн Балтії одностайно вітали рішення саміту ЄС та голосування в Європарламенті. У Латвії, Литві та Естонії фон дер Ляєн називають однозначно проєвропейським політиком і вважають, що на посаді голови ЄК вона зможе зробити Європу сильнішою.

 

Для Москви ж, зазначала, приміром, газета «Комерсант», нові обличчя на чолі ЄС виглядають неоднозначно. «Німкеня Урсула фон дер Ляєн і іспанець Жозеп Боррель, які повинні будуть очолити Єврокомісію і зовнішньополітичну службу ЄС відповідно, не раз виступали з жорсткими висловлюваннями на адресу Москви, — написало видання. — І, напевно, наполягатимуть на збереженні режиму санкцій». Фон дер Ляєн виступає за діалог з Москвою, але «з позиції згуртованості і сили». Президент Путін, за її словами, слабкість не поважає, а «спроби втертися йому в довіру і поступливість не зроблять його більш дружелюбним».

 

Справді, фон дер Ляєн — вірна соратниця канцлерки Німеччини Анґели Меркель і цілковито поділяє її підхід до санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на анексію Росією Криму та підтримку сепаратистів на сході України. Підхід цей полягає в тому, що санкції можуть скасувати, якщо будуть усунуті причини їх запровадження. На посаді голови ЄК фон дер Ляєн, швидше за все, буде і далі дотримуватися такої ж позиції.

 

Слід нагадати, що міністерство оборони Німеччини вона очолила в грудні 2013 року, тобто за кілька місяців до анексії Криму, що призвело до різкого охолодження відносин між Росією й країнами НАТО, а згодом — до необхідності кардинально перебудовувати оборонну політику ФРН. Власне, саме цим фон дер Ляєн і займалася всі останні п’ять з половиною років.

 

«Для Росії це один iз найгірших кандидатів. Це жорстка і навіть, можна сказати, проамериканська політикиня. Жодних спроб зблизитися з Росією вона як політикиня раніше не робила. І напевно буде і далі жорстко наполягати на збереженні режиму санкцій». Так в інтерв’ю газеті «Комерсант» номінацію фон дер Ляєн на пост голови ЄК коментував заступник директора Інституту Європи РАН Владислав Бєлов.

 

Насторожило це кадрове рішення і голову комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Костянтина Косачова. Він кілька разів слухав виступи фон дер Ляєн на Мюнхенській конференції з безпеки і дійшов висновку, що вона — «абсолютна євроатлантистка», для якої «НАТО, союзницькі відносини США й Німеччини — священна корова», цитує агенція «Інтерфакс».

 

До політики російського президента Володимира Путіна вона ставиться однозначно критично й неодноразово публічно заявляла про це. На відміну від деяких своїх колег по уряду ФРН, фон дер Ляєн часто вживала слово «агресія», коли говорила про дії Москви щодо України. Вимагала звільнити українських моряків, захоплених у Керченській протоці, і повернути Україні заарештовані судна.

 

У неї не викликає також жодних сумнівів, що Договір про ракети середньої і меншої дальності порушила саме Росія. Будучи міністеркою оборони, фон дер Ляєн вимагала від Москви повернутися до його дотримання й говорила про необхідність дати «розумну і зважену» відповідь на можливе розміщення нових російських ракет у Європі.

 

Ця відповідь, за її словами, не має бути такою, як в 70-ті та 80-ті роки ХХ століття, коли радянським ракетам середньої дальності були протиставлені в Європі американські «Першинги». Тепер, вважає фон дер Ляєн, слід враховувати гібридні форми протистояння і можливість підривних дій у кіберпросторі. «Нам потрібні нові відповіді, нові рішення», — наголошувала вона. Утім і повторного розміщення нових американських ракет у Європі вона не виключає, як це зробив соціал-демократичний міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас.

 

Фон дер Ляєн переконана, що агресивна зовнішня політика Росії в Європі є загрозою не тільки для України, а й для країн Балтії. Будучи міністеркою оборони ФРН, вона часто бувала в цих державах і незмінно запевняла в тому, що Німеччина завжди буде їхнім надійним союзником по НАТО і в біді не залишить.

 

Вона з розумінням ставиться до занепокоєння східних європейців, що посилилося після анексії Криму, багато в чому його поділяє, тому активно сприяла ухваленню заходів, спрямованих на підвищення почуття безпеки в країнах Балтії і Польщі. У липні 2016 року в НАТО вирішили відправити в ці країни спеціальні контингенти військовослужбовців. У Литві, зокрема, перебуває близько 500 солдатів Бундесверу.

 

«Ми добре знаємо німецьку міністерку оборони, вона зробила дуже великий внесок у відправку в Литву батальйону під командуванням Німеччини», — заявила президентка Литви Даля Грібаускайте, коментуючи номінацію фон дер Ляєн на посаду голови Єврокомісії. «Я думаю, у неї немає жодних ілюзій щодо Росії», — підтвердив литовський міністр охорони краю (оборони) Раймундас Каробліс.

 

Експертка берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Надя Дуглас в інтерв’ю «Німецькій хвилі» охарактеризувала Урсулу фон дер Ляєн як переконану прихильницю тісних трансатлантичних відносин і зміцнення блоку НАТО, який вона вважає не тільки військовим, а й політичним союзом: «Можна припустити, що на посаді голови Єврокомісії вона буде проводити щодо Росії більш жорсткий курс, ніж це робив Жан-Клод Юнкер, який скептично ставився до розширення санкцій проти Росії».

 

Нагадаємо, влітку минулого року, наприклад, після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Гельсінкі, фон дер Ляєн критикувала президента США за відсутність плану дій щодо Росії. На посаді голови Єврокомісії вона матиме ще більше можливостей для поглиблення військової інтеграції в Європейському Союзі й розширення його зв’язків iз НАТО. 

А ТИМ ЧАСОМ...

Міністерство оборони ФРН знову очолила жінка