Уже дванадцять років у Гаазі (Нідерланди) існує фестиваль нової музики Dag in de Branding, який чотири рази на рік надає можливість виконувати і слухати сучасну академічну музику. Відбувається це у різних локаціях міста: у театрах, на набережній, відкритому парковому просторі тощо. Чергова одноденна програма у рамках фестивалю презентувала і мелодії молодих творців з України.
Кураторка фестивалю Саскія Ланкхорн дуже прихильно ставиться до музики молодих композиторів, які працюють у різних жанрах та стилях. Цього року вона обрала двох українських композиторів: Ганну Корсунь та Максима Шалигіна. Перед ними було поставлене єдине завдання — створити музику, яка відповідала б пейзажам дюн Гааги. І вони зробили це!
Та про все по черзі. Фестивальний день складався із чотирьох частин. Перша — виконання студентами Королівської консерваторії Гааги різної сучасної музики, забарвленої темою природи. Здавалося б, традиційну локацію — Zuiderstrandtheater — студенти використали не стандартно. Від глядацької зали театру відмовилися, а натомість залучили гримерну, фойє, кафетерій та репетиційний майданчик. Багатою була і програма: це і Dark noises Андраса Джелері, Ibid Франческо ді Маджіо, а також Plexus Ганни Корсунь, Bridge Максима Шалигіна та інше.
Друга частина фестивального дня запам’яталася прем’єрним виконанням твору Максима Шалигіна Todos los fuegos el fuego для октету духових інструментів, написаного, власне, для цієї музичної події. Вісім частин твору презентували різні емоційні стани людини і природи. Їхні спільні точки перетину. Життя і смерть, попіл і прах, містичне минуле природи і не менш містичне сьогодення людини. Кожна частина доводила слухачів до певної точки кипіння — сила духових, що звучали на межі можливостей, змушувала людей з нетерпінням чекати на просвітлене майбутнє, з’являлася як катарсис і зцілювала слухачів.
Третя частина фестивалю відбувалася на відкритому просторі й презентувала два твори молодої української композиторки Ганни Корсунь Sirene та Signale для 22-х співаків а капела. Глядачі були у місці, спланованому як планетарій під відкритим небом. Виконавці спочатку були зосереджені у центрі галявини, а потім оточили глядачів колом ззовні, що надало зовсім інакших акустичних вражень від концерту.
А заключна частина довгого фестивального дня перенесла слухачів на берег Північного моря. Були захід сонця, тремтливий шурхіт хвиль та сучасна фортепіанна музика у інтимному виконанні Саскії Ланхорн.
