За словами міністра освіти та науки України Лілії Гриневич, директора київської школи №148 Сергія Горбачова на посаду освітнього омбудсмена вибрали тому, що він знайомий із системою освіти на різних рівнях та добре розуміє суть реформ. І зробила це спеціальна комісія при Міносвіти шляхом публічного відбору.
У конкурентній боротьбі він обійшов трьох кандидатів на цю посаду, серед яких можна відзначити професійного юриста з досвідом роботи зі складними підлітками у рамках системи пробації Ірину Яковець та правозахисницю Олесю Ващук.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, відтепер саме Сергій Горбачов виконуватиме завдання із захисту прав у сфері освіти. Відомо, що в штаті нової служби працюватиме 15 осіб.
Уповноважений Міністерства освіти та науки вирішуватиме шкільні конфлікти: захищатиме права учнів, учителів i батьків. Один з обов’язків майбутнього омбудсмена — розгляд фактів цькування дітей у школі та поза нею. Результати цих перевірок надаватимуть поліції.
— Дуже важливо, щоб новий підрозділ не перетворився на ще один каральний орган, який шукатиме винних, — підкреслила Лілія Гриневич. — Ця посада має стати осередком довіри та цивілізованого вирішення конфліктів.
До компетенції освітнього омбудсмена входить розгляд скарг, а також перевірка фактів, викладених у скаргах, отримання від установ освіти та органів управління освітою інформації, у тому числі з обмеженим доступом.
Омбудсмен Сергій Горбачов може давати рекомендації навчальним закладам, органам управління освітою, повідомляти у правоохоронні органи про виявлені факти порушення законодавства, а також безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи освіти всіх рівнів незалежно від форми власності.
Запровадження посади освітнього омбудсмена стало продовженням програми з протидії булінгу в українських школах.
Нагадаємо, що наша країна поки що лідирує у списку країн Європи, де поширене цькування у школах. Найбільш резонансні випадки булінгу в Україні зафіксовані у таких містах, як Київ, Дніпро, Одеса, Херсон, а також у Черкаській області та на Харківщині.
За інформацією Unicef Ukraine, що проводила глобальне дослідження для Генеральної асамблеї ООН, майже 85 відсотків українських школярів стикалися з булінгом (цілеспрямоване цькування з метою приниження честі та гідності учня).
Найчастіше предметом насмішок однолітків стає зовнішність i манера поведінки дитини, дівчатка страждають від агресивної поведінки однолітків частіше, ніж хлопчики. Кожна друга дитина, що зіткнулася з булінгом в українській школі, вважає за краще приховати правду, навіть від батьків.
Найчастіше агресивна форма поведінки зустрічається саме в класі, й лише 20 відсотків булінгу припадає на соціальні мережі. Із глобального опитування також випливає, що школярі впевнені: допомогу їм можуть надати вчителі, які поки що погано розуміють, як поводитися у разі виявлення булінгу. Хоча діти, що зазнали образ у школі, страждають від депресії та втрачають інтерес до навчання.
Щорічно до психологів надходить понад 110 тисяч звернень від дітей i дорослих через цькування в школі.
19 січня 2019 року Верховна Рада України підтримала проект закону про протидію булінгу, в якому за цькування у школі передбачається відповідальність батьків за правопорушення їхніх дітей.
