Новий голова Європарламенту не бачить підстав для зняття санкцій з Росії

Упродовж минулого тижня Європейський союз визначився з новими керівними органами на підставі виборів до Європарламенту, які відбулися наприкінці травня.

 

Європарламент очолив італієць Давід Сассолі. Необхідну більшість голосів (345) він здобув у другому раунді голосування. Давід Сассолі замінить на цій посаді свого земляка Антоніо Таяні.

 

Прізвище Сассолі як кандидата на посаду голови Європейського парламенту з’явилося несподівано, 2 липня ввечері. Раніше фаворитом вважали кандидата Болгарії Сергєя Станішева, який народився в Україні.

 

З’явилися думки, що ЄП змінив головного кандидата, щоб показати свою незалежність від Європейської ради. Після оголошення результатів Давід Сассолі говорив про необхідність демократизації Європейського Союзу і про боротьбу в країнах ЄС.

 

За його словами, Європа має бути готовою змагатися з такими проблемами, як цифрова революція та глобальне потепління. Політик заохочував також реформувати ЄС і прислухатися до критиків євроспільноти. Після свого обрання Сассолі заявив, що не бачить підстав для відміни санкцій стосовно Росії.

 

Давід Сассолі народився у Флоренції, почав свою кар’єру як журналіст і ведучий, зокрема, італійського телебачення RAI. У 2000-х роках зацiкавився політикою, на початку з християнськими демократами, а потiм приєднався до соціалістів. Останніми роками він був віце-президентом ЄП. Ревний католик.

 

Неофіційно відомо, що, згідно з укладеною в Брюсселі угодою, 63-річний Давід Сассолі має залишатися на посаді 2 роки і 6 місяців, після чого його замінить німецький політик від партії Християнсько-соціальний союз Манфред Вебер.

 

Також законодавчий орган ЄС обрав 14 віце-голів Європарламенту. На цьому тижні європаралментарії будуть також вибирати голів окремих комітетів.

 

Минулого тижня після триденних багатогодинних дискусій європейські лідери погодили ключові євросоюзні посади. Згідно з домовленостями, 60-річна міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн, лікар за фахом, доволі несподівано стала кандидаткою на посаду голови Європейської комісії. Вона змінить на цій посаді представника Люксембургу Жана-Клода Юнкера і стане першою жінкою на чолі Єврокомісії. 

 

46-річного прем’єра Бельгії Шарля Мішеля вибрали наступним головою Європейської ради. Він змінить поляка Дональда Туска. Крім того, Європейська рада висунула чинну директорку Міжнародного валютного фонду 63-річну француженку Крістін Лаґард на посаду голови Європейського центрального банку. Тут узагалі цікава історія. Лагард замінить на посаді глави ЄЦБ італійця Маріо Драгі, якого вважають тепер одним з головних претендентів на звільнену посаду глави МВФ. Тобто, фактично, Лагард та Драгі обміняються посадами.

 

72-рiчного каталонця, але жорсткого противника незалежності Каталонії від Іспанії, Жозепа (в каталонській формі прочитання імені) чи Хосепа (в кастильській формі прочитання) Борреля, який очолює МЗС Іспанії, номіновано очільником дипломатії євроспільноти. Він прийде на зміну італійці Федеріці Могеріні.

 

Нових кандидатів має тепер затвердити Європарламент. Очікують, що процес затвердження буде складним. Із позицiй гендерної рівності все виглядає чудово: дві ключові посади — чоловікам і дві — жінкам. Але, з точок зору територіального та партійного розподілу, номінації викликають багато заперечень. Чільні керівні посади дісталися представникам країн Західної Європи, тому представники Сходу почуваються обділеними. Подібне — і з партійним розподілом. Голосування в Європарламенті має відбутися після 15 липня.

 

«Німецька хвиля» підготувала спеціальний матеріал стосовно того, чого Україні очікувати впродовж наступних п’яти років від нових керівників ЄС і яких поглядів вони дотримуються. Якщо Урсулу фон дер Ляєн затвердять, то кардинальних розворотів у роботі Єврокомісії очікувати не варто, адже найвпливовіша посада у ЄС залишиться в руках консервативної Європейської народної партії (ЄНП), до якої належать як фон дер Ляєн, так і нинішній керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Такої думки дотримується, зокрема, брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Бруно Лете. Він очікує продовження нинішнього курсу Єврокомісії. «З іншого боку, фон дер Ляєн завжди виступала проти постачання зброї Україні», — додає експерт.

 

Представник України при ЄС Микола Точицький зауважує, що за час роботи Юнкера в Єврокомісії Україну «чули і чують». Сподівається, що будуть чути і надалі, але додає, що для цього Україні самій треба чітко формулювати свої цілі.

 

Керівництво держав Балтії вже привітало кандидатуру фон дер Ляєн, тоді як у Москві насторожилися. Так, заступник директора московського Інституту Європи Владислав Бєлов назвав німкеню «однією з найгірших кандидаток» для Росії. 

 

Шарль Мішель, якого вважають майстом компромісів, на відміну від інших кандидатів, затверджений на чолі Європейської Ради остаточно. Голосування в Європарламенті по його кандидатурі не потрібне. Він прийде на зміну Дональду Туску 1 грудня. Саме він головуватиме на самітах ЄС. І для цієї роботи оглядачі дружно називають Мішеля ледь не ідеальним кандидатом.

 

Утім президент ЄР займається і міжнародними справами, наприклад, представляє ЄС на світовій арені: разом iз головою Єврокомісії він є учасником самітів Великої сімки або ж, приміром, Україна—ЄС. У міжнародних справах має мало досвіду, і це викликає певне занепокоєння. Крім того, Мішеля вважають доволі м’яким у його ставленні до Росії.

 

Наприклад, прем’єр РФ Дмитро Медведєв під час візиту до Брюсселя у жовтні 2018 року поклав відповідальність за санкції щодо Росії на ЄС. Мішель, який у цей час стояв поряд iз Медведєвим, не нагадав своєму колезі з Москви, що санкції запровадили через дії саме Кремля — анексію Криму та війну на Донбасі. За прем’єрства Мішеля Бельгія була зазвичай однією з останніх країн, яка давала свою згоду на санкції щодо Росії.

 

Можна очікувати, що бельгiєць суттєво відрізнятиметься від нинішнього глави ЄР поляка Дональда Туска, який займав дуже жорстку позицію до Володимира Путіна, а у Верховній Раді виступав українською мовою. 

 

На відміну від доволі молодого Мішеля, верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики може стати 72-річний соціаліст Жозеп Боррель. Його затвердження обіцяє бути менш проблематичним, ніж у випадку фон дер Ляєн, для цього необхідна лише згода наступного голови Єврокомісії. Борреля вважають прихильником хороших відносин Мадрида з Москвою. Утім у травні цього року він назвав Росію «старим ворогом» Євросоюзу, через що МЗС РФ викликало посла Іспанії та назвало ці слова «недружніми».