«Вона стала героєм при житті»: побратими й посестри розповіли, якою була загибла під Водяним Ірина Шевченко

Так званий «режим припинення вогню» ворог укотре цинічно порушив.

 

 

Санітарний автомобіль, у якому військові медики слідували на одну з передових позицій для евакуації пораненого побратима, був підступно розстріляний бойовиками з протитанкового ракетного комплексу.

 

 

Хоча обстріл медичного транспорту заборонено всіма міжнародними конвенціями. Разом iз водієм загинула військовий медик Ірина Шевченко.

 

Трагедія сталася поруч із населеним пунктом Водяне (Волноваський район Донецької області). Як повідомив прес-центр ООС, військові медики виїхали, щоб евакуювати поранених i потрапили під обстріл керованими протитанковими ракетами бойовиків.

 

Підсумком варварського нальоту російських окупантів на медичний транспорт стала смерть двох українців: водій Майборода Сергій Григорович i сержант Шевченко Ірина Вікторівна загинули, виконуючи свою щоденну рятівну місію.

 

Ще один військовослужбовець отримав важкі поранення та перебуває в госпітальному відділенні реанімації.

 

У повідомленні Командування Об’єднаних сил наголошується, що обстріл санітарних автомобілів є порушенням міжнародного законодавства та норм міжнародного гуманітарного права.

 

Підступне знищення беззахисного санітарного автомобіля російськими окупаційними військами стало черговим свідченням того, що окупанти не дотримуються жодних міжнародно-правових норм. Вони за звичними для себе чекістсько-смершiвськими традиціями підло і цинічно б’ють навіть по санітарних автомобілях, обладнаних спеціальним маркуванням Червоного Хреста.

 

Військовий медик Ірина Шевченко родом iз Херсонщини, де в неї залишилося багато друзів, але немає близьких родичів. Тому волонтери через соціальні мережі оголосили збір коштів для організації похорону. Відомо, що Ірина Шевченко — активна учасниця Революції гідності, херсонського Євромайдану. З перших днів військової агресії Росії регулярно їздила на фронт, пізніше вступила до лав Збройних сил України.

 

Нагороджена орденом «За мужність» та медаллю «За участь в бою» від Всеукраїнського союзу побратимів України. Воювала на Донбасі у складі підрозділу 36-ї окремої бригади морської піхоти ВСУ.

 

«Дорога наша дівчинко, сьогодні ми втратили тебе назавжди, — написала про загиблу Ірину Шевченко її близька подруга Наталя Бреус. — З 2014 року доля нас звела на кордоні Херсона та Криму, разом волонтерами стали, разом хлопцям допомагали. Ти рвалася на фронт, ти вважала, що там зможеш бути кориснішою. У 2015 році ти підписала контракт, і 36-та бригада стала твоїм домом... Дзвонять хлопці з бата, ридають... Вони сьогодні втратили не лише побратима, вони втратили сестру, маму, друга, такою ти була для них усіх, такою тебе й запам’ятають усі та назавжди... 

Оскільки в Ірини немає нікого, крім сестри, похороном займається місто. Прошу фінансово допомогти, на карту 5158 7427 0726 3970 (будь ласка, залишайте інформацію, від кого, мобільний телефон для зв’язку з Наталією Бреус: 0500615540)».

 

За кілька місяців до трагедії журналіст «Радіо «Свобода» Андрій Дубчак зробив велике інтерв’ю з українським військовим медиком Іриною Шевченко, в якому жінка зізналася, що «найстрашніше в медика, санінструктора, у будь-кого, хто біжить на допомогу, що не встигнеш. У мене це головний страх, що я раптом не встигну. Але досі встигала...»

 

Відреагував на злочин проти військових медиків на Донбасі президент України Володимир Зеленський. У своєму пості він написав, що обстріл санітарного автомобіля — це «спроба зірвати переговори про припинення вогню на Донбасі», та закликав партнерів зi США та Європи відреагувати на обстріл санітарного автомобіля у Водяному. Щоправда, при цьому з якихось причин не згадав про російське авторство злочину...

 

Тим часом побратими й посестри загиблої медика продовжують iз болем згадувати про неї в соцмережах.

 

Віктор Новожилов: «Вікторівна уособлювала в собі всіх небайдужих жінок, які разом iз побратимами силою духу та патріотизму відстоюють нашу незалежність. Такі приклади самовіддачі та вірності своїй державі мають бути занесені до підручників...»

 

Анна Кірнічна: «21/02/2015 Десна. Ми тоді називали себе DesnaResсueTeam, а не Unit. Ми спали на сусідніх ліжках. Коли знайомились, вона назвалась «Ірка-варка-стірка». Ми не були подругами, але Ірина Шевченко була з тих, iз ким за тиждень на полігоні можна було стати такими мiцними побратимами, що зараз її втрата — це дуже особисте. Вона була дуже весела, багато розповідала мені про себе. На Десні вона тоді застудилась і шалено кашляла, схоже було на пневмонію. Ми пробували її вмовити поїхати в Київ лікуватись або просто не йти на мороз читати тренінг, але це була б не Іра... Іра була справжня. Іра була чесна. Іра була затята. Кожен iз нас тепер мусить удвічі важче пахати на своїй війні, хто з ворогами на фронті, а хто з тими, що в кабінетах. За себе. І за Іру. Ми пам’ятаємо тебе...»

 

Аліна Комарова: «Вона була і залишиться назавжди — Мамою, сестрою, подругою, справжнім бойовим побратимом для всіх морських піхотинців, для волонтерів, для нас, журналістів. Вона завжди була в самому пеклі, рятуючи життя хлопців. Ангел не в білому халаті. Вірна завжди. У нашої Іринки... Ірини Вікторівни... Вікторівни завжди, для всіх знаходилося добре слово, найсмачніші млинці, зварганені за 5 хвилин, ароматний грибний соус у зруйнованому орками селі, в Іринки був острівець миру — палісадник iз духмяними в травні конваліями... При врученні їй у 2016 році президентом Порошенком Ордену за мужність американський сенатор Джон Маккейн попросив дівчат стати поперед нього під час фотографування, віддаючи данину поваги, і шанобливо потис руку нашій Вікторівні... Вона стала героєм при житті. Але соромилася своїх фото...»

 

Тільки впродовж понеділка збройні формування Російської Федерації знову 25 разів порушили режим припинення вогню. З них 13 разів — із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів. Під обстрілами були позиції наших захисників у районі населених пунктів Водяне, Авдіївка, Мар’їнка, Новоселівка Друга, Лебединське, Опитне, Піски, Новоолександрівка, Новолуганське, Зайцеве, Луганське, Новотошківське, Кримське, Новгородське. Авто з медиками-волонтерами потрапило під обстріл бойовиків 2 липня на дорозі Мар’їнка—Красногорівка. Двоє людей iз кульовими пораненнями в лікарні. Медики-волонтери віком 42 та 32 роки отримали кульові поранення під час снайперського обстрілу, рухаючись санітарним автомобілем. За даним фактом відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).