Три тижні до виборів: «Слуга народу» втрачає підтримку, «Голос» здобуває

22 політичні партії братимуть участь у парламентських виборах. Саме стільки ЦВК зареєструвала політичних сил, які балотуватимуться до Верховної Ради.

 

Ще минулого тижня у списку була 21 партiя, проте на вихідних ЦВК, за розпорядженням Верховного Суду, зареєструвала і партію експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі. 

 

Загалом же в Україні офіційно зареєстровано 352 політичні партії. Таким чином, на вибори вирішили піти лише 6% від загальної кількості. Чим займаються всі інші політичні сили і яка мета їх існування — питання залишається відкритим.

 

Уже за три тижні країна обиратиме новий парламент дев’ятого скликання.

 

Оскільки депутати поки не прийняли новий виборчий кодекс, то обиратимемо депутатів за старою — змішаною системою — 50% парламентаріїв за партійними списками, а ще 50% — за «мажоритаркою». Хто ж має реальні шанси потрапити до Верховної Ради?

Політична сила, яка, за рейтингами соціологів, може отримати більшість у парламенті — це «Слуга народу». За останніми дослідженнями, рейтинг політичної сили коливається у межах 45 — 48% підтримки виборців.

 

І, до речі, зазвичай в Україні після президентських виборів політична сила глави держави має всі шанси отримати більшість у Верховній Раді. Так було за президентства Кучми, Ющенка, Януковича та Порошенка і, очевидно, буде і за Зеленського. 

 

У партії не приховують, що хотіли б мати однопартійну більшість. Але в разі  якщо її сформувати не вдасться, готові будуть домовлятися з тими, хто поділяє їхні погляди.

 

За словами представника президента у парламенті Руслана Стефанчука, «Слуга народу» може співпрацювати з «Голосом» Святослава Вакарчука та «Батьківщиною» Юлії Тимошенко. Як зауважує політичний експерт Олександр Маковей, упродовж останнього тижня рейтинг «Слуги народу» впав майже на 2,5%, а до виборів залишається ще три тижні.

 

«21 день для політичної боротьби — це більш ніж достатньо. Тобто рейтинги партій можуть як зростати, так і падати. На це впливають дії, заяви, рішення політиків. Минулого тижня ми могли спостерігати за досить млявою реакцією президента на рішення щодо повернення Росії до ПАРЄ, а також доволi емоційний брифінг, де Зеленський публічно присоромив міністра закордонних справ Павла Клімкіна. Така поведінка глави держави не може бути похвальною. Тому це яскравий приклад того, що ж насправді впливає на рейтинги», — зазначив експерт у коментарі «УМ». 

 

Не варто забувати і про те, що 50% парламенту — це депутати-мажоритарники. Тому якщо соціологи прогнозують партії більшість за партійними списками, то з «мажоритаркою» все набагато складніше. Адже відсутність партійної мережі в регіонах може підкосити загальну кількість місць у парламенті для «Слуги народу».

Друге місце за кількістю місць у парламенті може посісти політична сила, яка цього року відсвяткувала своє 20-річчя. Партія, у складі якої колишні регіонали та опоблоківці — «Опозиційна платформа — За життя». У 1999 році вона отримала назву «Всеукраїнське об’єднання «Центр».

 

Згодом її перейменували, і в 2014 році крило партії «За життя» увійшло до складу «Опозиційного блоку». «Опозиційний блок» набрав майже 9,5% підтримки виборців і отримав 20 місць у парламенті. Поки ж соціологи прогнозують підтримку «опозиціонерам» у межах 11-12%, проте це без «мажоритарки».

 

А як відомо, значний відсоток мажоритарних округів, особливо на сході та півдні, де й локалізується електорат «опозиціонерів», голосує за політика, «який і майданчик відремонтує, і гречкою нагодує».

 

На думку політога Вікторії Вішко, шанси отримати значну підтримку на «мажоритарці» в «опозціонерів» досить-таки високi: «Оскільки сам «Опозиційний блок» розколовся на два крила, у партії «За життя» зараз значно більше шансів завести своїх мажоритарників, аніж у партії Вілкула, Новинського та Мураєва. До того ж, зважаючи на медіа-ресурс та купівлю телеканалів партнерами Віктора Медведчука, їхнi рейтинги й надалі зростатимуть», — зазначила експертка.

 

Про те, з ким опозиціонери готові говорити і домовлятися, поки не афішують, однак, зважаючи на їхнi обіцянки та програму, партія і надалі  тісно співпрацюватиме з Росією. 

Потрапити до парламенту може і партія п’ятого президента Петра Порошенка. Цього тижня соціологи зафіксували зростання рейтингу цієї політичної сили. Проте отримати підтримку як 2014 року, коли БПП мала найбільшу кількість місць у парламенті, очевидно ж, не вдасться.

 

Партiя провела нещодавно ребрендинг і отримала нову назву «Європейська солідарність», таким чином наголошуючи на своїй проєвропейській позиції.

 

Партія була заснована у 2000 році і тоді ще називалася «Солідарність». На минулих парламентських виборах БПП об’єднався з партією «УДАР» Віталія Кличка і посів друге місце з підтримкою майже в 22% голосів, отримавши 136 місць у ВР. Проте варто також нагадати, що за партійними списками «Блок Петра Порошенка» обігнав «Народний фронт», який посів перше місце саме за вибором партій, але набрав менше по мажоритарних округах. 

Політична партія Юлії Тимошенко «Батьківщина», так само як і партія «За життя», святкує цього року своє 20-річчя. І, до речі, це єдина політична сила, яка була представлена у більшості скликань Верховної Ради. На минулих виборах у Раду «Батьківщина» набрала майже 6% голосів виборців. Цього ж разу Юлія Володимирівна має шанс отримати трохи більше своїх представників за списками, і поки важко спрогнозувати, наскільки врожайною виявиться для «Батьківщини» «мажоритарка».

Потрапити до парламенту має пiдстави партiя Святослава Вакарчука «Голос». Вчасно зареєструвати нову партію до дострокових виборів Вакарчук не встиг. Тому «Голос» був створений на основі «Платформи ініціатив».

 

Ще в травні рейтинг підтримки політичної сили Вакарчука був менше одиниці, а вже цього тижня соціологи у різних дослідженнях прогнозують йому від 6 до 8% підтримки. Сам Вакарчук уже вдруге буде пробувати себе в ролі народного депутата.

 

У 2007 році він пройшов у Раду VI скликання 15-м номером у списку «Наша Україна – Народна самооборона». Проте пробув співак у парламенті всього один рік і склав свої депутатські повноваження.