У родинній церкві-усипальниці Богдана Хмельницького, збудованій ним у 1651—1655 роках у Суботові Чигиринського району, науковці зафіксували георадарами старовинний склеп і припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років, та його сина Тимоша.
Як повідомляє видання «Інститут Просвіти», це допоможе розкрити найбільшу інтригу останніх століть. Адже за всю історію пошуків ще ніхто так глибоко не досліджував імовірне місце поховання славного українця.
Іллінська церква у Суботові.
Зініціювала пошуки громадська організація «Фонд Великий Льох» під патронатом Православної церкви України, спорядивши експедицію науковців з числа археологів, геофізиків, істориків і незалежних експертів.
За словами Ксенії Бондар, кандидатки геологічних наук, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під час розвідки в Свято-Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів — метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод.
За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, було обстежено простір під підлогою церкви до глибини понад 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір так глибоко, не руйнуючи його.
За результатами обробки даних георадарного зондування науковці отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп.
Як розповідає геофізик Іван Ільчишин, який до Свято-Іллінської церкви георадарним методом дослідив понад 100 церков та храмів, зі свого досвіду він знає лише два випадки, коли всередині церкви на глибині понад 4 метри були аномалії, схожі на крипти. Свято-Іллінська церква у Суботові стала в його списку третім таким об’єктом.
«За результатами мого дослідження, там було знайдено 4 аномалії, одна із них на 90% є криптою», — говорить пан Іван. Окрім того, уточнює він, є сліди ймовірно засипаного підземного проходу з південно-західної стіни церкви в бік вівтаря або до підземної крипти. Тож для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження.
Чи не найбільша інтрига цих досліджень у тому, що до цієї знахідки історики в один голос переконували, що в часи Хмельницького на такій глибині не ховали. Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України, стверджує, що є вагомі підстави припускати, що один зі знайдених підземних ходів, імовірно, веде до церкви. Його зафіксовано на глибині 4,5 метра. А зважаючи, що територію Свято-Іллінської церкви перетворили на цвинтар лише у XVIII столітті, коли згоріла Михайлівська церква, то попереду — багато цікавих відкриттів.
Лариса Виногродська каже, що наступний етап дослідників — зондування стін церкви сучасними технічними засобами.
Сенсаційною та символічною у пошуках праху великого гетьмана стала також знахідка в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Заболотного зображення Іллінської церкви. І саме там учені натрапили на копію метрики Іллінської церкви, оригінали якої зберігають у Санкт-Петербурзі. У метриці чітко записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.
«Зважаючи на такі обставини, ми невдовзі проведемо електрометричне зондування місця, яке зазначене в метриці та яке є неподалік вже знайденої аномалії», — каже Ксенія Бондар.
Якщо науковцям таки вдасться віднайти склеп Богдана Хмельницького, то українці нарешті матимуть першу могилу українського гетьмана й шанс на створення національного пантеону. Основне його призначення — на могилі відомих українців об’єднати живих і відчути гордість та причетність до творення великої історії свого народу.
