Разом — ми сила

12.06.2019
Із давніх-давен на нашу територію нападали іноземці та присвоювали собі частину наших земель. Так і Росія напала на нас та захопила Крим і частину Донецької та Луганської областей.
 
Колись Петро І та Катерина ІІ хотіли «приписати» до Росії нашу княгиню Ольгу — не зійшлося по роках, але історичні документи про неї та наші землі досі залишаються в Росії, якщо їх не знищили.
 
Радянська влада по-фашистськи керувала нами, грабувала, вбивала, влаштовувала голодомори, вивозила в Сибір. У 1917 р. не зуміли українці об’єднати окремі військові з’єднання в одну армію, тож Росія нас знову взяла «під своє крило».
 
Тільки в 1991 р. ми нарешті від’єдналися від Росії, але вона не переставала думати, як би знову захопити Україну. Так, за Януковича підсунули нам свого міністра оборони, щоб знищив нашу армію — це їм удалося (сьогодні хочу сказати велике спасибі всім волонтерам, які буквально врятували нашу армію в перші дні агресії проти України).
 
Та багато в чому ми й самі винуваті, адже часто вибирали в президенти не справжніх українців-патріотів. Спершу треба було Чорновола обрати, тоді — Мороза.
 
Росія уздовж усіх кордонів з Україною підсилює свої війська, продовжує в Європі паплюжити нашу Батьківщину, розповідаючи про «бандерівців», які «знущаються» над приїжджими туристами чи й узагалі вбивають не-українських дітей. Також Росія захопила теле- та радіопростір, щоб втручатися в наші вибори.
 
Для протидії таким проявам гібридної війни нам потрібно об’єднуватися, щоб боротися, діяти, допомагати хто як може і хто чим може, щоб швидше вигнати з нашої землі російських окупантів, бо перемогти їх військовою силою ми не можемо.
 
Потрібно організовувати козацькі громади, оскільки багато питань виникло не лише в політичному житті, а й у побуті, і в екології. Потребують очищення від сміття наші річки, моря, а ліси — збереження та контролю за вирубуванням.
 
Європейські ж інституції повинні підсилити тиск на Путіна за Донбас, Луганськ, Крим, адже  своїми силами нам з агресором не впоратися. 
Володимир ЛАВРЕНЮК
с. Гореничі, Києво-Святошинський район, Київська область
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>