Економічна криза, про яку так багато говорили упродовж останніх років, цілком ймовірно може виявитися вже біля нашого порогу.
Спричинити падіння світового ВВП здатна торговельна війна між найбільшими економіками світу: Сполучених Штатів Америки та Китаю. Наразі, схоже, що жодна зі сторін не планує відступати від своєї агресивної риторики.
Найбільш незахищеними за подібного сценарію розвитку подій зазвичай є країни «третього світу», до яких можна віднести й Україну. Якщо упадуть ціни на сировину, у нашому випадку, на метал, зерно тощо, то вітчизняній економіці доведеться непросто.
Нерозважливі банки і США—Китай...
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард зробила ще одну спробу помирити Вашингтон і Пекін, заявивши, що існуючі торговельні конфлікти становлять основну загрозу для зростання світової економіки. Така заява прозвучала на завершенні саміту «Великої двадцятки» в японському місті Фукуока.
Лагард назвала, втім, кілька головних, на її думку, причин, які теоретично змогли б зіштовхнути світ із поступального розвитку. Серед них — низькі відсоткові ставки, що з’явилися на ринку. І становлять загрозу величезної «мильної бульбашки» великої кількості фінансових установ, яка може статися, якщо банки не зможуть повернути назад свої гроші. Незважаючи на «обережні ознаки стабілізації», які демонструє світова економіка, у багатьох розвинених економіках зростає рівень боргу, а ринки, що розвиваються, на думку Лагард, як і раніше, залишаються вразливими для раптових змін у фінансових умовах.
Утiм чи не головним фактором, який здатний зіштовхнути світ у провалля, залишається торговельна війна США та Китаю. «Сьогодні через торгові конфлікти такого роду існує реальна загроза, що уповільнення зростання світової економіки виллється у глобальну економічну кризу», — заявив міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер. Його американський візаві з таким трактуванням категорично не погоджується. Так, міністр фінансів США Стівен Мнучин назвав підвищені митні збори, запроваджені США на товари з КНР, «економічним шансом» для багатьох інших країн.
«Тут будуть переможці та переможені», — сказав Мнучин, додавши, що у випадку, коли Пекіну і Вашингтону вдасться домовитися, це матиме напрочуд позитивні наслідки для США, для Китаю, для Європи і всього іншого світу. А торговельна війна з Китаєм, на його думку, ніяк не відбивається на кон’юнктурі внутрішнього ринку США, оскільки американський уряд захищає споживачів від впливу підвищених мит.
За оцінкою ж МВФ, ситуація виглядає зовсім не так райдужно, і тарифний конфлікт між Китаєм і Сполученими Штатами Америки може привести до зниження світового ВВП на 0,5 відсотка, що у грошовому еквіваленті становить приблизно 455 млрд доларів. Очікуваний мінус ми отримаємо вже в 2020 році. Внаслідок торговельної війни Штати можуть втратити 0,6% ВВП, а китайська економіка втратить 1,5% зростання.
Як відомо, торговельний конфлікт між Вашингтоном і Пекіном загострився у травні 2019 року, коли після невдалих переговорів президент США Дональд Трамп пригрозив підняти мита на товари з КНР до 25 відсотків. Надії на врегулювання спору тепер пов’язані із зустріччю Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка повинна відбутися в японській Осаці наприкiнцi червня.
Зателефонував у Тайвань, і щось пішло не так...
Проблеми між двома країнами, проте, розпочалися значно раніше, ще восени 2016 року, з передвиборної риторики тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа. І його заяв «Китай гвалтує нашу країну!». Після обрання Трамп став першим із 1979 року президентом США, який наважився поговорити по телефону з главою адміністрації Тайваню Цай Інвень. У Китаї такий крок назвали недружнім щодо КНР, оскільки КНР і Тайвань не визнають суверенітет один одного.
«Цікаво, що США продають Тайваню військову техніку на мільярди доларів, а я не повинен приймати вітальний дзвінок», — написав тоді Дональд Трамп у своєму знаменитому «Твіттері». І вже невдовзі після цього запровадив серію імпортних мит, мотивуючи це наявністю диспропорцій у торгівлі між країнами. За даними на 2017 рік, США поставили в Китай товари майже на 130 мільярдів доларів, а Китай у США — на 505,5 мільярдів, від’ємне торговельне сальдо становить 375,5 млрд. Наступного ж року ситуація трохи випрямилася: у 2018 році обсяг експорту китайських товарів до США становив 478 млрд. доларів, імпорт американської продукції до Китаю — 155 млрд доларів.
Окрім цього, Китай офіційно звинуватили у крадіжках технологій: відповідно до китайського законодавства, для доступу на тамтешній ринок іноземні компанії повинні відкрити спільне підприємство з місцевими партнерами. Таким чином китайці отримують доступ до зарубіжних технологічних розробок, а після нібито копіюють їх, щоб відкрити власне виробництво. Влітку 2018 року Трамп запровадив 25% мита на китайський імпорт обсягом 50 мільярдів доларів, а у вересні обклав 10-відсотковими митами ще 200 мільярдів доларів імпорту і пригрозив iз нового року підвищити тариф до 25%.
Потім американський лідер узяв паузу, і більшість спостерігачів розцінила її як першу сходинку для припинення протистояння. Утім нещодавно «мирна пауза» чомусь обірвалась, і Дональд Трамп звинуватив КНР у спробі уникнути досягнутих домовленостей, а в останній день переговорів підвищив мита на шість тисяч найменувань китайських товарів. Тепер додатковий тариф покриває майже половину імпорту китайських товарів у США, а Трамп погрожує обкласти митом і другу половину.
Війну зупинити не просто!..
Якщо так станеться, то китайська промисловість — за винятком виробників електроніки — може втратити до п’яти відсотків робочої сили, а у США сільське господарство і виробники транспортного устаткування позбудуться 1% зайнятих. Експерти з міжнародного рейтингового агентства Moody’s пророкують США рецесію до кінця 2020 року у разі відсутності угоди з Китаєм. А це загрожує політичними проблемами для Трампа, оскільки саме тоді він переобиратиметься на другий термін.
Китайські заходи вдарять по американських фермерах, лояльних до Трампа: для компенсації втрат його адміністрація вже торік виділила їм 12 мільярдів доларів і думає про нові субсидії. Іншим постраждалим пощастило менше. Загальний ефект поки не так помітний, оскільки втрати корпоративного сектора від мит Трампа менші, ніж прибуток від його минулорічних податкових пільг, — проте інвестори все більше турбуються за майбутнє американського бізнесу. «Коли воюють США з Китаєм, не виграє ніхто, — заявляє глава Американської ради міжнародного бізнесу USCIB Пітер Робінсон. — У американського бізнесу є претензії до китайської торгової політики, але нам легше знайти спосіб врегулювати їх, ніж ставити під удар наші найбільш конкурентоспроможні компанії».
Ще торік міжнародні економічні експерти попереджали, що торгову війну легко почати, а от зупинити її буде напрочуд важко: економічний конфлікт між США і КНР може вилитися у нову світову економічну кризу.
Орієнтуємося на Камбоджу і Бангладеш
За словами економістів, почнеться чи не почнеться повномасштабна торгова світова війна, ми побачимо вже до кінця нинішнього місяця: головні глобальні гравці фінансового сектору почнуть масово переглядати свої прогнози щодо США, КНР і ЄС. Але у найважчій ситуації опиняться економічно слаборозвинені країни, як, наприклад, Україна.
Як зазначив економічний аналітик Віталій Шапран, якщо в Європі спостерігатиметься зниження ділової активності, це автоматично вдарить по нашому експорту, який стає все більше і більше орієнтованим на країни Євросоюзу. Крім того, за його словами, помітне зниження темпів зростання в КНР може досить негативно позначитися на цінах на залізну руду і сталевий прокат.
Експерт Олексій Кущ зазначив: оскільки Китай споживає близько 46% світового виробництва сталі, то уповільнення темпів зростання китайської економіки може відбитися на динаміці реалізації внутрішніх інфраструктурних проектів, проектів у сфері будівництва і, відповідно, споживання сталі може скоротитися. З огляду на те, що Україна експортує метал і руду в тому числі і в Китай, цінова кон’юнктура може виявитися вкрай несприятливою для нашої країни. «Для нас будь-яке уповільнення на цьому ринку матиме серйозні наслідки, такі як недоотримання валютної виручки», — зазначив експерт.
Натомість українські аграрії від американсько-китайського конфлікту можуть, навпаки, виграти: відмова Китаю від американської сої, шроту і кукурудзи дасть нам можливість розширити свою присутність на китайському ринку. Втім суттєвим ризиком такого сценарію залишається можливе падіння цін.
Серед інших потенційних бонусів для України від протистояння США і КНР, теоретично, може бути перенесення частини виробничих потужностей провідних світових корпорацій із Китаю в інші держави. А тому Україна може бути бенефіціаром цих процесів і отримати свою вигоду.
Також, як зазначає Олексій Кущ, свого часу розглядалася як модель, за якою Україна стане складальним майданчиком для інвесторів з Китаю, арабських країн, які відкриватимуть тут тисячі малих і середніх підприємств, а системні підприємства відкриють у нас великі виробництва. Таким чином ми зможемо стати східноєвропейським Китаєм, з огляду на логістичні можливості. Проте, за його словами, цей шанс виявився втраченим, що пов’язано із втратою Україною промислового потенціалу, і багато в чому — з демографічними проблемами. Але, вважає Кущ, не все ще втрачено, і Україні зараз потрібно брати приклад не з Китаю, а, наприклад, з Бангладеш або Камбоджі, які, за його словами, поставляють на ринки Європи продукції не менше, ніж наша країна, при цьому не маючи навіть з ЄС зони вільної торгівлі.
ДО РЕЧІ
Куплю один «фейсолайк»
Уже наприкінці червня у світі може з’явитися ще одна криптовалюта, розроблена найпопулярнішою соціальною мережею «Фейсбук». Соцмережа планує пропонувати бонуси для продавців, які приймають її цифрові гроші. Крім того, співробітники проекту можуть навіть отримати оплату криптовалютою.
Чутки, що «Фейсбук» має запровадити власну валюту, були й раніше: час від часу з’являлася інформація, що соціальна мережа планує винагороджувати користувачів деякими порціями криптомонет, коли вони переглядають рекламу або здійснюють покупки на її платформі. Експерти розглядають такий підхід як інструмент для популяризації криптовалюти і стимулювання користувачів активніше працювати з нею.
Прогнозується, що нова криптовалюта швидко набере велику кількість користувачів, бо у соцмережі налічується понад два мільярди активних користувачів. Аналітики зазначають, що блокчейн «Фейсбука» буде «набагато централізованішим», ніж у «Біткоїна», із приблизно 100 вузлами у своїй платіжній мережі. Компанія має намір залучати сторонні фірми, щоб допомогти запустити систему. Крім того, соцмережа вливатиме у свою криптовалюту традиційні гроші, щоб її курс тримався відносно стабільним.
А ТИМ ЧАСОМ...
Росія вирішила не чекати?
Поки світ тільки готується до нового витка економічної кризи, наш північний сусід-агресор Росія вже демонструє стійкий тренд донизу. За попередніми даними статистичної агенції Росії, за перший квартал цього року їхній ВВП зріс лише на 0,5% до січня-березня 2018 року. Одночасно стало відомо про новий рекорд обсягів чистого відтоку капіталу з Росії: за чотири місяці цього року він становив 34,7 млрд доларів, перевищивши в 1,9 раза показники річної давності за той же період. До мінімуму знизилися й обсяги іноземних інвестицій у російську економіку, продовжують падати реальні доходи населення, а зовнішньоторговельний оборот, який упевнено відновлювався в 2017-2018 роках, знову пішов донизу.
