Танго для Путіна: Росії не вдається примусити Захід до «Північного потоку-2»

Чим менше часу залишається до моменту планованого відкриття російського газогону «Північний потік-2», тим більше песимізму звучить в устах і самих росіян, і їхніх ділових партнерів у Європі.

 

 

За найпесимістичнішою версією для них і, відповідно, найоптимістичнішою для нас — відкриття «потоку», яке мало трапитися до кінця нинішнього року, відсунеться у часі на два-три роки. Або і взагалі — на невизначений час. Із перспективою його повної зупинки... 

 

 

Готуються бити доларом

 

Наразі частково економічний, а частково геополітичний проект Кремля не може впоратися з категоричною забороною Данії на будівництво газопроводу в їхніх водах. Подібна непоступливість неабияк дратує лобістів «Північного потоку», зокрема Герхарда Шредера, ексканцлера ФРН, що нині очолює компанію з будівництва російського газогону до Європи. 

 

Днями колишній очільник Німеччини зробив гнівну заяву. Мовляв, політика нинішнього уряду Данії, який поки не дозволив прокладати газопровід «Північний потік-2» у своїх територіальних водах, може перешкодити запуску проекту в заплановані раніше терміни. «Північний потік-2» — цілком  може бути введений в експлуатацію вже наприкінці року. Але є проблема —  політика Данії. Це пов’язано з політичним тиском США», — сказав він, зазначивши, що заплановані на нинішній рік ви­бори в Данії можуть змінити ситуацію і дозволити закінчити укладання трубопроводу вчасно.

 

Сенат Сполучених Штатів Америки і справді вважає російський енергетичний проект більше політичним, ніж  суто економічним, а також прямим конкурентом власним проектам із продажу скрапленого газу до Європи, — а тому вже кілька разів погрожувала учасникам консорціуму зi спорудження газогону економічними санкціями. Чергова така заява прозвучала приблизно місяць тому.

 

Сенатор від Республіканської партії Тед Круз і сенатор від Демократичної партії Джин Шахін підготували законопроект, який пропонує накласти санкції на європейські судна, які будують газопровід «Північний потік-2». Також під санкції можуть потрапити компанії, які проводять прокладку глибоководних трубопроводів.

 

Сенатори вважають, що компанії використовують «технологічні ноу-хау, які є у західних енергетичних компаній, але яких немає у Росії». Також посол США в Німеччині Річард Гренелл раніше натякнув на санкції, які США можуть ввести щодо компаній, які беруть участь у російсько-європейському проекті. Свою незгоду з московськими планами оприлюднив і можливий наступник глави ЄК Жана-Клода Юнкера, кандидат на цей пост від провідної в ЄС Європейської народної партії Манфред Вебер, заявивши, що виступає проти будівництва «Північного потоку-2». Ще один офіційний представник США, міністр енергетики Рік Перрі, неодноразово заявляв, що докладе всіх зусиль, аби зруйнувати плани Кремля...

 

Тим часом наступниця Ангели Меркель на посту глави німецької партії ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, навпаки, висловилася на підтримку будівництва газопроводу. Продемонструвавши, що назагал розстановка сил серед апологетів російської паливної докт­рини та їх противників не змінюється. І результативним може бути лише той, хто активніше відстоюватиме власну позицію. 

 

Невдача «Газпрому» — сотні мільйонів для України

 

«Перелік американських санкцій  без сумнівів впливає на політику Данії і ЄС», — цілком логічно, але з нотками образи в голосі заявив Герхард Шредер. І додав, що подібний тиск має не тільки доброзичливі мотиви. «Американські партнери абсолютно чітко показують, що вони більше, ніж будь-коли, хочуть експортувати зріджений природний газ на ринок Європи», — зазначив екс­канцлер.

 

Запуск магістральної гілки «Північний потік-2», яка з’єднає термінали Росії і ФРН по дну Балтійського моря, намічений за графіком уже на кінець цього року. Як щиро сподівається голова «Газпрому» Олексій Міллер, «Газпром» має розпочати поставки газу цим маршрутом уже з 1 січня 2020 року. Газопровід, як відомо, має пройти через територіальні води і виняткові економічні зони Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Данія поки не дала дозволу на будівництво проекту. Президент США Дональд Трамп вважає, що газопровід «Північний потік-2» дасть Росії занадто великий вплив на німецьку економіку, найбільшу в Європі. 

 

Тим часом у Єврокомісії не вірять у тріумф російського проекту до кінця нинішнього року. Коментуючи питання про український газовий транзит до Європи, директор iз питань внутрішнього енергетичного ринку головного директорату «Енергетика» Єврокомісії Клаус-Дітер Борхардт заявив: Росія повернеться до переговорів про транзит газу через Україну з 2020 року, адже газопровід «Північний потік-2» не запрацює ще декілька років. І пояснив свою позицію: «Наш аргумент полягає в тому, що «Північний потік-2» не запрацює вчасно».

 

За його словами, російській стороні знадобиться ще два-три роки для того, щоб «Північний потік-2» почав працювати. «Це приведе російську сторону за стіл переговорів. І ми повинні будемо досягнути угоду, яка буде враховувати, перш за все, інтерес України, так само як і російський інтерес... Я оптимістично налаштований щодо того, що ми змусимо росіян танцювати танго», — додав Борхардт.

 

Такої ж думки й очільник «Нафтогазу України» Андрій Коболєв. Ще раніше він також спрогнозував затримку з будівництвом «потоку». «Я б так акуратно сказав, що для повноцінного запуску «Північного потоку-2» у порівнянні з планом з 1 січня 2020 роки вже можна додавати півроку, а може бути і рік», — сказав він. 

 

Якщо Данію не вдасться зламати через коліно, навіть враховуючи наступні вибори, то росіянам доведеться повністю переробляти проект газогону. «Їм порекомендували вивчити можливість прокласти газопровід за іншим маршрутом. По суті, це відмова від першого маршруту і переклад уваги «Газпрому» на наступний. Новий маршрут — це нове вивчення, зокрема, екології, узгодження з іншими країнами, це цілий новий процес. Із точки зору затягування часу і витрат на проект для «Газпрому» — це дуже серйозна проблема. Будь-які відстрочки дають нам більше можливостей вести переговори і зберігають на довший термін транзит територією України. Для України кожен місяць відтермінування цього проекту — це додаткові 200-250 млн. доларів доходу», — сказав Андрій Коболєв. 

ЗАГРОЗА З ПІВДНЯ

Між «Північним» і «Турецьким»