Пообіцяли — виконали
Досить мляво працювали парламентарії останні два тижні. У вівторок робота депутатів взагалі зійшла нанівець. У парламенті зареєструвалось 340 депутатів, проте у сесійній залі сиділо всього 110 депутатів.
Таким чином народні обранці не могли не те що голосувати за законопроекти, а навіть до порядку денного їх вносити.
Така доля спіткала у вівторок і законопроект про імпічмент президенту, який вніс Володимир Зеленський. Для того, щоб його внести до порядку денного у сесійній залі, не вистачило голосів. Тому про ефективну роботу не варто було й говорити.
Чи то наближення виборів, чи обіцянки перед електоратом, але четвер видався продуктивнішим за попередні два тижні у парламенті. Депутати ухвалили, зокрема, закон про тимчасові слідчі комісії, у тексті якого прописана процедура імпічменту. За даний документ проголосували 279 народних депутатів.
Що прописано в законі?
Закон визначає правовий статус тимчасових слідчих комісій, їхні повноваження та організаційні засади діяльності. Зокрема, законопроект встановлює порядок створення і організації діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування в разі імпічменту президента — тобто обставин вчинення ним державної зради або іншого злочину.
До складу спеціальної слідчої комісії входять нардепи з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп, спеціальний прокурор і три спеціальні слідчі. Підставою для ініціювання імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії є подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу парламенту, підписи яких не відкликаються. У разі прийняття Радою рішення про звинувачення президента спеціальна слідча комісія готує проект постанови про звернення до Конституційного та Верховного судів.
Конституційний Суд має надати висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а Верховний Суд — про те, що діяння глави держави містять ознаки держзради або іншого злочину.
При цьому обидва органи розглядають звернення ВР невідкладно та надають свої висновки не пізніше 15 днів. Після отримання відповідних висновків спеціальна слідча комісія розглядає їх і готує доповідь для розгляду на пленарному засіданні парламенту, а народні депутати, які є членами комісії, вносять проект постанови про усунення президента з поста в порядку імпічменту.
В разі отримання негативних висновків комісія готує інформацію про припинення процедури імпічменту, яку головуючий оголошує на засіданні. Водночас, якщо Верховній Раді стануть відомі факти про неспроможність виконання президентом своїх повноважень за станом здоров’я, може бути утворена комісія для перевірки цієї інформації.
Сам законопроект «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» зареєстровано у ВР ще в листопаді 2014 року. У першому читанні депутати ухвалили його 25 квітня 2019 року. При підготовці до другого читання профільний комітет отримав понад 1600 поправок до документа, більшість із яких депутати згодом відкликали. Водночас проект було доповнено новим розділом, який стосується процедури імпічменту президента.
Із Клімкіним, Полтораком і Грицаком
Проте не лише про імпічмент президенту вчора говорили парламентарії. Не звільнили з посад депутати міністра оборони Степана Полторака, міністра закордонних справ Павла Клімкіна та голову Служби безпеки України Василя Грицака. Першим на голосування виставили кандидатуру Павла Клімкіна. Його відставку підтримали лише 137 депутатів.
Таким чином, парламент провалив проект постанови, внесений президентом Володимиром Зеленським. Заяву самого Клімкіна депутати також не схвалили – вона отримала лише 141 голос. Самого міністра на засіданні Ради не було.
Цікаво, що голова Комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко заявила, що комітет підтримував відставку Клімкіна, і порадила колегам проголосувати за неї. Під час обговорення представник фракції «Батьківщина» Борис Тарасюк сказав, що фракція планує голосувати за звільнення.
Водночас лідер Радикальної партії Олег Ляшко та Максим Бурбак iз «Народного фронту» звернули увагу, що новий президент просить звільнити очільника МЗС, не запропонувавши кандидатуру на заміну.
Згодом за такою самою процедурою голосували за відставку міністра оборони Степана Полторака. Його відставку підтримали лише 67 депутатів і так само, як і Павла Клімкіна, міністра на засіданні не було.
І останньою розглядали відставку голови Служби безпеки Василя Грицака. За його відставку проголосували лише 78 депутатів. Сергій Власенко від «Батьківщини» сказав, що їхня фракція підтримує звільнення силовика. Водночас лідер Радикальної партії Олег Ляшко зазначив, що Володимир Зеленський не вніс нову кандидатуру на посаду Грицака, та заявив, що президент «уже призначив головою СБУ», свого друга дитинства Івана Баканова та дав йому звання лейтенанта несправедливо. Ляшко також звернувся до правоохоронних органів із проханням розслідувати «незаконні призначення» Баканова та очільника адміністрації президента Андрія Богдана. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій заступився за очільника СБУ, сказавши, що «особисто Грицак виходив за лінію розмежування і особисто визволяв українських політв’язнів».
І це не все...
Проте на цьому депутати вирішили не спинятися й після голосування за відставку міністрів узялися за Виборчий кодекс. Проект Виборчого кодексу, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах, ухвалений 7 листопада 2017 року в першому читанні.
До нього подано понад 4000 правок. 29 травня 2019 року профільний Комітет ВР рекомендував парламенту розглянути проект Виборчого кодексу в другому читанні. Тому зараз усі подальші дії залежать винятково від парламентаріїв і їх відвідуваності Верховної Ради.
