Різдвяні смаколики, без яких і свято не свято — рецепти
Як кажуть, хочеш насмішити Бога — розкажи йому про свої плани. >>
У такі мішечки можна покласти будь-яку начинку.
Що не кажіть, а влітку все насиченіше й барвистіше: природа, небо і наше «земне» — страви. Візьмімо ті ж млинці або налисники — влітку вони з ягодами, чи з корінням (молоденькою морквою, приміром), чи з зеленню — це лише в тісті.
А начинка — то взагалі невичерпне поле для фантазій. І сир солодкий з ягодами та родзинками, і сир солоний з кропом чи зеленою цибулею, і ягоди чи мікси ягід-фруктів, із маком і чорницями чи полуницями, з медом, сметанно-вершковими соусами, і солоні з грибами, і, якщо хочете, — з м’ясом, яйцями із зеленню. Рахувати — не перерахувати.
Влітку пасує готувати млинці-мішечки: начинити їх улюбленою начинкою і зав’язати пір’їною зеленої цибулі чи косичкою із петрушки, а у вузлик встромити кілька листочків різного кольору базиліку і гілочку кропу — і все, нехай уже приходять гості!
Смачні тонкі млинчики з першого разу чудово вдаються за таким рецептом: 100 г борошна, 350 мл молока, 50 г вершкового масла, яйце, жовток, дрiбка солі. Масло розтоплюємо. Потім просіюємо борошно із дрiбкою солі. Додаємо в муку яйце і жовток, молоко, розтоплене масло — і ретельно все вимішуємо.
Тісто залишаємо на 20—25 хвилин, щоб настоялося (воно стане густішим). І на добре розігрітій сковорідці смажимо млинці, вправно перевертаючи. До речі, якщо хочете, щоб ваші налисники були пухкенькі, візьміть солодкого та кислого молока у співвідношенні 1/1. А ще тісто на налисники можна замішувати на мінеральній воді.
Як кажуть, хочеш насмішити Бога — розкажи йому про свої плани. >>
Далеко не всім повезло їсти свіжоспечений хліб просто з печі, коли духмяна скоринка ще гаряча, і запивати його свіжим парним молоком, адже не всі мали чи мають бабусю в селі, яка ще не забула старовинні рецепти приготування домашнього хліба. >>
Нарешті юридично затверджено, що борщ — суто українська національна страва, а далі — справа за народною дипломатією. >>
Дуже важливо, особливо з погляду на сьогодення, відстоювати свою ідентичність, самобутність, щоб ніякі зайди не розповідали нам і світу, що не було й немає української культури, зокрема гастрономічної. >>
Як кажуть, дай Боже здоров’я тим, хто вигадав усі ті приблуди, що полегшують життя нашим ґаздинькам на кухні, і щоб руки в них ніколи не боліли, як то боліли вони у наших бабусь, які все робили руками. >>
Чомусь восени не хочеться кави, а запашного гарячого чаю, обов’язково зі шматком смачного пирога. >>