До парламентських виборів менше двох місяців. І хоч у ЦВК погрожують, що вибори можуть не відбутися, політичні сили уже в активній фазі — хто формування, хто об’єднання, а хто і взагалі «прощання з депутатським життям». Загалом до Верховної Ради ми будемо обирати 423 народних депутати — половина за списками, інші 50% за мажоритарною системою. Зважаючи на те, що депутатам залишилося працювати всього два місяці, розраховувати на нове виборче законодавство не варто. Тому, швидше за все, вибори проходитимуть за змішаною системою, і прохідний бар’єр лишиться у межах 5%.
Якi з політичних партій готовi обиратися до нового парламенту?
Найрейтинговішою партією восьмого скликання був «Народний фронт». Тоді, у 2014-му, вiн набрав найбільшу кількість голосів за списками і зараз його представникiв у парламенті — 80. У липні цього року їм не те що не вдасться повторити феномен 14-го, питання стоїть значно гостріше — чи є в них шанси потрапити у новий парламент узагалі? У самому «Народному фронті» говорять, що готувалися до виборів у жовтні, а от до дострокових партія переформатуватись не встигне. Тому вирішили не йти на вибори єдиним списком, а всім депутатам, хто хоче балотуватись, радять обиратися у мажоритарних округах. Раніше в кулуарах парламенту депутати говорили про переговори щодо об’єднання із прем’єром Володимиром Гройсманом в одну політсилу. Та, за останньою інформацією, Яценюку і Гройсману таки не вдалося домовитися.
Уже цього тижня Володимир Борисович проведе з’їзд своєї нової політичної сили. За попередньою інформацією, вона отримала назву «Українська стратегія». У списку партії будуть представники чинного Кабінету Міністрів. Про це повідомив міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко, який також буде в команді Гройсмана. Ще два тижні тому відкритим питанням було, чи йтиме Гройсман разом із Порошенком? Проте у програмі «Свобода слова» прем’єр заявив, що обиратиметься до парламенту окремо від БПП, аргументувавши тим, що «ми з ним різні». Гаслом кампанії Гройсмана має стати «Україна — це не просто місце на карті...».
П’ятий президент Петро Порошенко, фракція якого має найбільшу кількість депутатів у чинній Верховній Раді, одразу після програшу на президентських виборах заявив, що він залишається у політиці і його політична сила балотуватиметься на парламентських виборах. Зробивши ребрендинг, оголосивши про праймеріз, пообіцявши оновити склад партії та залучити більше нових облич, партія отримала нову назву «Європейська Солідарність», що скорочено звучить як ЄС. Таким чином у Порошенка хочуть закріпити за собою проєвропейські погляди.
Ніякого об’єднання зі старими брендами не буде в партії «Голос». Про це заявив лідер політичної сили Святослав Вакарчук. Його партiйцi збираються своїми силами атакувати парламент та пройти 5% бар’єр. І справді — рейтинги Вакарчука, які суттєво зросли після того, як він оголосив про створення партії, дозволяють йому йти на вибори лише зі своєю командою.
От кому точно не варто переживати — це партії президента «Слуга народу». За останніми соціологічними даними, «слуги» мають підтримку у близько 40%. І не приховують, що хотіли б у парламенті сформувати свою більшість і не об’єднуватися з іншими політичними силами. Список «Слуги народу» очолить Дмитро Разумков, політичний радник Володимира Зеленського. Пан Разумков став головою партії замість Івана Баканова, який отримав посаду у Службі безпеки України. Слабким місцем «Слуги народу» називають відсутність партійної мережі в регіонах для підтримки кандидатів у мажоритарних округах. Тому якщо за списками «Слуга народу» і справді лідирує, то побороти «округи гречкосіїв» значно важче. Адже зазвичай у мажоритарних округах люди голосують за господарника, який з’являється саме у період виборів.
Мовчить поки про парламентські вибори мер столиці Віталій Кличко. Минулого тижня у ЗМІ з’явилася інформація про те, що молодший брат Віталія Кличка — Володимир — може очолити список партії «УДАР». Проте на цьому чутки і стихли. За інформацією РБК-Україна, мер столиці вже проводив переговори про об’єднання з Юлією Тимошенко, Ігорем Смешком i Петром Порошенком. Також Кличко вів перемовини iз Святославом Вакарчуком, проте вони закінчилися безрезультатно.
Із партій, які представлені у парламенті восьмого скликання, за останньою соціологією, не варто перейматися «Батьківщині», БПП-ЄС та Опозиційному блоку. Усі інші — Радикальна партія, «Самопоміч» i «Народний фронт» — мають підтримку, меншу за прохідний бар’єр, і якщо у найближчі два місяці нічого не зміниться, то їм доведеться попрощатися з депутатськими мандатами. Що стосується Опозиційного блоку, то зараз він складається з двох груп «Опозиційної платформи — За життя» на чолі з Бойком i Медведчком та Опозиційного блоку, який очолює Олександр Вілкул. Проте, незважаючи на розкол, напередодні виборів проросійські сили можуть об’єднатися. На політичному горизонті минулого тижня офіційно з’явилась ще одна партія, яка зможе відібрати голоси в «об’єднаних опозиціонерів» — партія мерів Кернеса та Труханова «Довіряй ділам».
У найближчі два місяці у країні будуть перефарбовуватись, перебігати та змінювати політичні гасла так швидко, як ніколи раніше. Хто куди? Будемо стежити. Врешті, після повернення громадянства екс-президенту Грузії Міхеїлу Саакашвілі парламентська кампанія стає все цікавішою.
