Луценко не збирається у відставку до завершення парламентських виборів

Генпрокурор Юрій Луценко, на відміну від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, не настільки поспішно відреагував на інавгураційну промову новообраного президента Володимира Зеленського, у якій той закликав урядовців подати заяву про відставку, а Верховну Раду — звільнити з посади очільника ГПУ.    

Якщо пан Гройсман узяв ручку і написав відповідну заяву на адресу Ради, то пан Луценко більше воліє вдаватися до розмірковувань про те, що саме він (та ще колеги з керівництва інших правоохоронних органів) мають проконтролювати, щоб парламентські вибори відбулися чесно і законно. Ну і, звісно ж, які там амбіції, посада генпрокурора потрібна йому ще й для того, щоб не допустити реваншу окремих представників режиму Януковича, які з перших днів президентства Зеленського почали підіймати голову. 

В ефірі програми «Свобода слова» на ICTV минулого понеділка Луценко розповів, що піде у відставку після парламентських виборів.

«Я вважаю, що треба поважати вибір українського народу, який обрав нового президента, але це не означає, що в один день усі мають піти у відставку, бо Конституція і закони України обумовлюють, хто має піти у відставку, а хто дещо пізніше повинен прийняти відповідне рішення, — висловив свою думку генпрокурор. — Для себе таке рішення я прийняв, вважаю, що моє завдання разом із колегами з правоохоронних органів — провести ще не тільки чесні президентські, а й чесні парламентські вибори, і після цього я піду у політику — не в списки будь-яких партій, а до людей, з якими буду працювати над своїм баченням розвитку України».

При цьому він нібито не боїться втратити «будь-яку депутатську недоторканність», бо пан Луценко запевняє, що «завжди вважав, що центр української політики знаходиться не під куполом Верховної Ради, а на вулиці, там, де вона насправді слугує людям». 

Щодо дати відставки, то Юрій Луценко вочевидь націлився на серпень, бо саме після парламентських ви­борів, наприкінці липня, новообраний парламент ще має сформувати свої керівні органи, утворити коаліцію, обрати уряд і ухвалити рішення про нового генерального прокурора.

Серед іншого, пан генпрокурор поділився своїми острахами щодо проявів реваншу колишніх «регіоналів». За його словами, народний депутат Нестор Шуфрич подав до ГПУ заяву про вчинення державної зради екс-президентом Петром Порошенком та колишнім секретарем РНБО Олександром Турчиновим.

«Останні дні діячі минулого почали закидати нас десятками заяв про скоєння злочину. Одну з них я взяв із собою. Відомий пан Шуфрич приніс у ГПУ заяву про скоєння Турчиновим і Порошенком злочину. За його заявою, вони посміли дати наказ військам стріляти у тих, хто окуповував нашу землю, а отже, мають відповісти, як він вважає, за статтею 111 Кримінального кодексу — це державна зрада», — розповів Луценко.

Генпрокурор зазначив, що вважає подання такої заяви Шуфричем проявом реваншу. Мало цього, він вважає, що заяви від представників режиму Януковича до правоохоронних органів є однією з причин, чому він не подав у відставку.

«Це не про Турчинова і не про Порошенка. Це про тисячі убитих і сотні тисяч синів, які пройшли фронт. Це спроба переписати історію і зробити злочинцями тих, хто любить і боронить свою країну. І я залишатимусь тут, незважаючи на те, що це не дуже популярна позиція, щоб ці заяви нічого не мали спільного із законом», — пояснює генпрокурор.

Нагадаємо, що на минулому тижні керманич ГПУ під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським обговорював з ним роботу Генпрокуратури, основні завдання у боротьбі з корупцією та як перекрити головні її джерела — держсектор, митницю, рейдерство, афери із землею тощо.

В інтерв’ю Liga.net минулої п’ятниці пан Луценко також заявив, що не збирається «прогинати хребта» за будь-яку посаду, але й подавати у відставку через ультиматуми теж не буде.

«У відставку, звичайно, у свій час піду. Але не через ультиматуми. Хочу, щоби передача цих досягнень відбулася у законний, спокійний спосіб, бо будь-які революційні потрясіння, як правило, знищують розпочаті процеси і кримінальні провадження», — сказав Луценко.

І додав, що для політичної культури України спадкоємність влади є бажаною.