Україна поки що повністю не інтегрувалася в Євросоюз, але у нас уже з’явився перший євродепутат. Ним стала 15-річна донеччанка Ангеліна Касьянова, яка змушена була разом із сім’єю переїхати до Києва, коли в її дім прийшла війна.
І хоча цей Європарламент — дитячий, але до нього входять представники 10 країн, і займається він дуже серйозними проблемами. Про це нам розповіла юна депутатка, яка недавно повернулася з його засідання у Брюселі.
Сім’я Касьянових до початку бойових дій на Донбасі мешкала в Донецьку, де мала квартиру та приміську дачу. Ангеліна ходила до школи, де була відмінницею, з трьох із половиною років вивчала англійську мову, відвідувала школу акторської майстерності, займалася хореографією. А також серйозно захоплювалася співом, який опановувала у вокальній студії «Аква», та хотіла бути солісткою в рок-гурті. Проте війна, яка розпочалася на Донбасі, та бойові дії в самому Донецьку зруйнували всі дитячі мрії, змусивши дівчину швидко подорослішати і зайнятися серйозними проблемами. У серпні 2014 року розпочався наступ із боку Новоазовська, а вони з мамою і татом перебували тоді на дачі, яка була розташована в Саханці — між цим містом та Маріуполем. Вони ледве встигли втекти звідти. Потрапили під артобстріл на блокпосту під Маріуполем — снаряд пролетів буквально перед їхнім авто. Дачу розгромили вщент. Касьяновим довелося два тижні пожити у Маріуполі, потім перебралися до Дніпра, але там уже було дуже багато таких самих вимушених переселенців, тож змушені були спробувати шукати нормального життя, змінивши вісім місць проживання. Спочатку зупинилися під Києвом, а згодом перебралися на орендоване житло до столиці.
«Я вступила на навчання до шостого класу гімназії №154, де мене учнівський і педагогічний колективи прийняли досить добре, — розповіла Ангеліна. — Вони допомогли мені адаптуватися до нового життя, хоча я ще з півтора року дуже скучала за своїми друзями і життям у Донецьку. У мене навіть тривалий час незрозуміло чому трималася висока температура. Потім ми зрозуміли, що це — від пережитого стресу, на нервовому ґрунті. Щоб подолати цей стан, батьки відправили мене на реабілітацію до табору «Лісова застава» неподалік від Димера під Києвом. Тут волонтери, завдяки самовідданості Ірини Сазонової, організували відпочинок та психологічну реабілітацію для дітей, які змушені були виїхати з прифронтової зони та району бойових дій на Донбасі, а також чиї батьки там воюють. Мені тут настільки сподобалося, що не просто відновила своє психологічне здоров’я, а й почала на волонтерських засадах допомагати іншим дітям — стала працювати інструктором під кураторством дорослого, чим активно займаюся до сьогодні. Я воджу їх на заняття, зустрічі з психологом, на іпотерапію, допомагаю організовувати свій день, готуватися до різних цікавих заходів, які тут проводяться. Помічаю, що більшість цих дітей не за віком подорослішали, але є й такі, котрі стали рефлексувати, поводитися, наче маленькі, шукати захисту. Тож доводиться й на власному прикладі допомагати їм адекватно сприймати дійсність, ставати «зв’язковим» між дорослими та цими дітьми, щоб вони краще розумілися».
Навеснi минулого року Ангеліна Касьянова перемогла на відкритому конкурсі EDUKIDS, завдяки чому взяла участь у конференції Eurochild у Брюсселі — була в робочій групі, яка обговорювала питання порушення прав дітей-біженців. А потім вона взяла участь у конкурсі кандидатів до дитячого Європарламенту, який проводив благодійний фонд EDUKIDS, що входить до міжнародної організації Eurochild. Претенденти повинні були не лише добре знати англійську мову, а й обґрунтувати бажання стати представником своєї країни в дитячому Європарламенті, розповісти свою історію та пояснити, чому хочеш займатися правами дітей, надавши відеоролик про себе. Вони разом із мамою — відомою захисницею прав дітей Дар’єю Касьяновою — програмним директором громадської організації «СОС Дитячі містечка — Україна», яка займається цим близько 10 років, буквально за два дні створили відеоролик. У ньому дівчина представила звернення до європейців, розповіла про ситуацію на Донбасі, про свою долю переселенки, волонтерську роботу, важливість того, щоб Україна була представлена в дитячому Європарламенті, а на завершення ще й виконала українською мовою пісню Марії Яремчук «В чистім полі». Його направили в офіс Eurochild разом із резюме Ангеліни, яку вже знали там за участю в конференції. Таким чином нашу школярку прийняли до цього органу, попри те, що до нього приймали лише дітей із країн-членів ЄС. Крім неї, сюди ввійшли представники ще 9 країн — Греції, Фінляндії, Естонії, Болгарії, Хорватії, Словенії, Мальти, Сербії та Іспанії.
Наприкінці листопада минулого року відбулося перше засідання дитячого Європарламенту, в якому взяла участь і Ангеліна Касьянова. До нього вона готувалася дуже ретельно, обговорюючи проблеми з дітьми різних країн через інтернет. Приїхавши в Брюссель, юні парламентарії працювали в різних групах, зокрема наша депутатка взяла групу інклюзії, адже у нас це сприймається лише як спільне навчання дітей з особливими потребами та здорових, тоді як по суті воно означає їх інтеграцію, включно ще й з дітьми-переселенцями, сиротами, дітьми війни, ромами та іншими, які мають рівні права. Також Ангеліна представила там ідею створення спеціальних рекреаційних таборів для дітей, які потребують психологічної допомоги та реабілітації, що близьке їй самій та багатьом дітям із Донбасу. «Там ми вперше прийшли до зали дорослого Європарламенту, — розповідає Ангеліна, — де ставили депутатам злободенні запитання щодо прав дітей. Я, наприклад, запитала, як вони конкретно допомагають дітям-переселенцям, зокрема сирійським, та які варіанти вирішення проблеми вони можуть запропонувати. На жаль, чітких відповідей я не почула, з чого зрозуміла, що ця проблема є досить актуальною, тож буду працювати над нею. Після цього ми ще багато працювали в робочих групах, де прописували стратегії на наступні два роки, доки триватиме наша каденція. Було вироблено певні ідеї та концепції, які потребуватимуть практичного втілення, про суть яких поки що говорити рано».
У Брюсселі Ангеліна спілкувалася з членом Комітету кооперації України та ЄС Ребекою Хармс, яка дуже любить Україну — неодноразово була у нас, а в своєму офісі навіть тримає вишиванку. Вона пообіцяла їй повну підтримку та сприяння в співпраці з ЮНІСЕФ. Також нашого євродепутата високо оцінила секретар Eurochild Джана Хэйнсворс. Дівчинка сподівається на конструктивну співпрацю.
«Зараз ми плануємо зайнятися проблемами інклюзивної освіти, а також хотіли б створити дитячу групу віком від 10 до 16 років — своєрідний парламент в Україні, яка разом із іншими організаціями, що теж можуть стати членами Eurochild, серйозно займалася б дитячими проблемами та захистом їхніх прав. Адже в багатьох країнах Європи є National Eurochild forum — свої дитячі парламенти. Також після закінчення своєї служби в Європарламенті я б хотіла комусь із членів цієї ради передати свої напрацювання та права для роботи в цій організації, щоб наші діти були інтегровані в європейські процеси».
