І для України важливі: розпочалося голосування на виборах до Європарламенту

Обиратимуть чотири дні 

 

У Німеччині, найбільшій за населенням країні ЄС, голосування відбудеться в неділю, 26 травня. Від цієї країни оберуть і найбільшу кількість депутатів — 96. Загалом, у Європарламенті — 751 місце. Найменші за населенням країни ЄС — Мальта, Кіпр та Люксембург — делегують до ЄП лише по шість депутатів. 

 

Загалом право голосу на виборах до Європарламенту в 28 країнах-членах ЄС мають 427 мільйонів осіб. Отже, це другі найбільші за кількістю учасників демократичні вибори в світі після індійських, де право голосу мають приблизно 900 мільйонів громадян. 

 

У різних країнах голосування відбувається в різні дні. Сьогодні до виборчих дільниць підуть мешканці Ірландії, в суботу голосуватимуть литовці, мальтійці та словаки. Інші країни долучаться до голосування в неділю. В Чехії, традиційно, виборці голосуватимуть два дні, у другій половині дня п’ятниці і в першу половину дня суботи.

 

До 1974 року євродепутатів призначали в національних парламентах, а з 1976 року прийняли рішення обирати їх прямим голосуванням, яке з 2002 року відбувається за пропорційним принципом — за партійними списками. 

 

З технічної точки зору, кожна з 28 країн ЄС має свої виборчі особливості — такі ж, як і на виборах до національних парламентів. Кожна країна проводить збір підписів, кампанію та голосування у відповідності з власними законами і традиціями.

 

Наприклад, у Греціїї громадяни отримують право голосу з 17 років, а в Австрії та на Мальті — з 16, зазначає «Євроньюс». Цікаво, що в Бельгії, Люксембурзі, Болгарії, Греції та на Кіпрі участь у голосуванні є обов’язковою. «Відмовникам» загрожують високі штрафи.

 

Попри це, від виборів до виборів все більшою проблемою стає активність виборців. Якщо на виборах 1979 року явка виборців становила 62%, то на минулих виборах 2014 року — лише 42,6%. І найменша активність — у нових країнах-членах Центрально-Східної Європи.

 

На минулих виборах найменшою була явка в Словаччині (13,05 відсотка) та Чехії (18,2 відсотка).

 

Результати голосування по всьому континенту мають стати відомими у неділю пізно ввечері. 

 

І для нас важливі

 

Вибори до Європарламенту важливі також і для України. Зовнішню політику Євросоюзу визначає Рада ЄС, тобто представники урядів усіх держав об’єднання. Тому вибори євродепутатів, які відбуваються 23-26 травня, мають велике значення для України, особливо з огляду на її прагнення йти шляхом євроінтеграції.

 

Найбільш видимий результат роботи євродепутатів — це резолюції. Обов’язкової сили вони не мають. Проте оскільки їх ухвалюють на пленарному засіданні більшістю голосів, то вони відображають політичну позицію всього Європарламенту, який є єдиним органом, обраним громадянами Євросоюзу безпосередньо. І ця позиція Європарламенту є стабільно набагато жорсткішою у своїй критиці дій Кремля порівняно з офіційною позицією ЄС.

 

Наприклад, у резолюції щодо України в грудні 2018-го міститься заклик до розширення санкцій щодо РФ за її порушення територіальної цілісності та суверенітету України, зокрема і до закриття державами ЄС своїх портів для російських суден, якщо Москва не відновить свободу судноплавства Керченською протокою. 

 

Європарламент позбавлений права законодавчої ініціативи. Це повноваження перебуває у руках Єврокомісії. Однак її пропозиції стають законами лише після їх затвердження спільно Радою ЄС і Європарламентом. Важливо, що обидва ці органи можуть вносити поправки. І саме тут євродепутати мають найбільший вплив.

 

Не менший вплив Європарламенту й у фінансовій сфері, адже його згода є необхідною для бюджетних видатків ЄС. Останнім прикладом є четверта програма макрофінансової допомоги для України обсягом в один мільярд євро, затверджена минулого літа.

 

Нині ж у ЄС обговорюють бюджетні плани на 2021—2027 роки. Затверджувати конкретні цифри, зокрема і на допомогу Україні, буде також Європарламент. І від співвідношення політичних сил та конкретних євродепутатів може залежати, скільки коштів, якій країні та на що буде виділено.

 

На жаль, прогнози стосовно складу нового Європарламенту не дуже оптимістичні. В ньому опиниться більше популістів, євроскептиків та «друзів Путіна». Про це свідчать як результати опитування громадської думки, так і результати останніх національних виборів у різних країнах ЄС. 

А ТИМ ЧАСОМ...