Працювати далі чи скласти мандати? Уже сьогодні парламентарії мають вирішити — коли ж відбудеться інавгурація новообраного Президента.
Від дати церемонії залежатиме кількість іноземних гостей і подальша доля Верховної Ради. У парламенті зареєстровано чотири постанови щодо дати проведення інавгурації.
Народні депутати Віктор Балога, Сергій Міщенко та Сергій Каплін наполягають на даті 19 травня. Цю ж дату запропонував і новообраний Президент Володимир Зеленський.
Радник Зеленського Олександр Данилюк цього тижня заявив: дата і справді не визначена.
Адже невідомо, чи буде достатня кількість голосів у парламенті за 19 травня: «Ми чекаємо на рішення парламенту 14 травня. Вона може бути або 19 травня, або ж затягнутися на початок червня, чого б ми насправді не хотіли. Усе залежить від рішення депутатів», — зазначив радник Зеленського.
Окрім долі депутатів, від дати інавгурації залежить і приїзд міжнародних партнерів до України. Спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер заявив: від Штатів до України приїде делегація найвищого рівня.
У команді Зеленського також зазначили — незважаючи на те, що дати і досі немає, неформально вони вже почали запрошувати гостей на церемонію.
«Ми б хотіли бачити на інавгурації лідерів наших країн-партнерів, iз багатьма у нас уже є попередні домовленості й запрошення», — додав Данилюк.
Проте не лише церемонія та запрошення міжнародних партнерів може спинити депутатів у виборі дня інавгурації. Парламентське голосування якнайчіткіше покаже, хто вже готовий «перебігти» до Зе-команди.
Джерело видання «Лівий берег» заявило про те, що вже третина депутатів iз БПП готова працювати з новою владою. Проте якщо навколо БПП ходять лише чутки, то в «Самопомочі» депутати офіційно полишають партію.
Минулого тижня мер Львова і лідер «Самопомочі» Андрій Садовий заявив, що народні депутати Вікторія Войціцька, Олександр Данченко, Іван Мірошніченко, Олена Сотник та Олександр Опанасенко офіційно виходять із партії: «Колеги висловили бажання надалі перейти в статус позапартійних депутатів. При цьому до кінця каденції колеги залишаються у фракції Об’єднання «Самопоміч», — повiдомив лідер «Самопомочі».
У свою чергу на своїй сторінці у «Фейсбуцi» таке рішення пані Войціцька пояснила неузгодженістю подальших дій iз керівництвом партії і різним баченням майбутнього України: «Більшість депутатів — членів фракції «Самопоміч» — упродовж року провели більше десятка зустрічей iз керівництвом партії, у тому числі й за участю лідера, на яких порушували проблемні питання. На даному етапі наше бачення шляху для захисту майбутнього українців відрізняється від позиції партії, тому наші політичні шляхи розходяться», — написала пані Войціцька.
Чи будуть вихідці створювати свою політичну силу чи приєднаються до іншої політичної партії — поки невідомо.
Схожа ситуація i в партії «Народний фронт». За інформацією видання «Лівий берег», група депутатів, орієнтована на спікера Андрія Парубія, буде узгоджувати свою позицію з фракцією БПП. А ось умовне «крило» Арсена Авакова відкрито підтримує команду нового Президента. Групи Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова поки не визначилися, з ким будуть іти далі — зазначає видання.
Політичний експерт Ярослав Сидоренко у коментарі «УМ» такі дії пояснює невпевненістю у політичному майбутньому деяких політиків: «Вони відчувають, що з цією політичною силою їм навряд чи вдасться пройти до нового парламенту, тому зараз досить швидко шукають собі новий «притулок» на наступні п’ять років. Прогнозую, що в каденції цієї Верховної Ради буде найбільша кількість перебіжчиків. Адже майбутнє більшості партій цього парламенту дуже примарне», — прокоментував експерт.
За яку ж дату iнавгурацiї голосуватимуть депутати сьогодні? Поки остаточних відповідей у фракцій на вчорашнiй вечiр не було. Проте під час Погоджувальної ради представник Президента у Верховній Раді від БПП Ірина Луценко заявила, що партія голосуватиме за будь-яку постанову.
«Ми будемо голосувати за будь-яку дату. Чинний Президент Порошенко готовий у визначений законодавством час передати свої повноваження новообраному Президенту Зеленському. Коли відбудеться ця передача влади, лежить у площині повноважень Верховної Ради. Як тільки рішення буде прийнято, Президент Порошенко готовий передати всі повноваження і всю інформацію», — заявила нардеп.
Вона також пояснила, що у фракції БПП готові до розпуску Верховної Ради.
«Фракція БПП готова до виборів як чергових, так і позачергових, як і кожна фракція, яка братиме участь у цих парламентських перегонах», — додала Луценко.
Готові голосувати за 19 травня депутати «Самопомочі», «Опозиційного блоку» та фракції «Відродження». Політичний експерт Ярослав Сидоренко запевняє, що результати голосування за дату інавгурації — це показник того, які політсили готові до ймовірних дострокових виборів.
Утім можливість їх проведення залежить не тільки від дати інавгурації. У команді новообраного Президента все ще не визначились із тим, розпускати чи ні. У своєму телеграм-каналі народний депутат Сергій Лещенко показав фото документа — проекту указу Зеленського про можливий розпуск Верховної Ради.
Там також зазначається, що частина команди новообраного Президента виступає за негайний розпуск Ради після інавгурації, інша — проти, щоб устигнути повноцінно підготувати партію «Слуга народу».
Утім під час зустрічі з новообраним Президентом Європейський комісар із питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган закликав Зеленського не допускати парламентської кризи в країні: «Україна стикається з багатьма викликами і загрозами, тож усі українські органи влади — Президент, уряд і Верховна Рада — повинні діяти максимально відповідально», — зазначив у своєму «Твіттері» дипломат.
Відкритим залишається і питання, як саме пройдуть ці вибори, а точніше — за яким законом. На тижні народний депутат Борислав Береза заявив, що в кулуарах зараз обговорюють новий закон про вибори.
З основних змін — це зменшення прохідного бар’єра до трьох відсотків, скасування «мажоритарки» і відкриті виборчі списки політичних партій. Чи судилось цьому проекту стати реальністю? Залежить, зокрема, і від того, як довго ця Верховна Рада пропрацює. Якщо парламент таки піде на перевибори — очевидно, для ухвалення нового закону не вистачить часу і бажання, якщо ні — для реформи виборчого законодавства часу буде більш ніж достатньо.
