У селі Любимівка, що в Каховському районі Херсонської області, аграрії продовжують збирати урожай аспарагуса (спаржі).
Як розповіли фахівці компанії «Агро-Фокус», імпортний делікатес вельми примхливий: повинно пройти не менше трьох рокiв після посадки, доки вкладена праця дасть перші плоди.
На Херсонщині спаржа прижилася завдяки відповідному ґрунту: суміш із сухої землі з домішками піску припала до смаку примхливій культурі.
Збір урожаю екзотичної культури аграріями Херсонщини триватиме з квітня до кінця червня поточного року. Багата на вітаміни та мікроелементи спаржа з кожним роком усе більше й більше стає популярною серед мешканців України.
— Ще кiлька років тому для півдня нашої країни це була швидше екзотика, ніж серйозний заробіток, — визнають у компанії «Агро-Фокус». — Однак напрацьований досвід дозволив нам вирощувати не лише звичайну зелену спаржу, а й рідкісну фіолетову та найсмачнішу білу.
Про родину Лариси Боден, яка не перший рік спеціалізується на вирощуванні нішевих агрокультур, знають далеко за межами Херсонської області. Зайнятися цією непростою справою подружжя змусив попит українських покупців на спеції, які використовуються в європейській гастрономії, але досi не привертали уваги вітчизняних виробників через особливу специфіку вирощування. Спочатку це було хобі, але пізніше «розвага» виросла в перспективний сімейний агробізнес, який дозволив забезпечити роботою багатьох селян села Любимівка.
— Щороку ми вивчаємо ринковий попит та можливості з вирощування нових нішевих агрокультур на півдні України, — розповідає Лариса Боден. — Вся продукція ретельно підрощується, збирається та пакується під особливим брендом. Мета — заявити про Херсонщину покупцям нашої продукції в усьому світі.
Нагадаємо, що саме в Херсонській області розташовані найбільші поля зі спаржею по всій країні: під цю культуру тут відвели понад 20 гектарів.
— Ми навчилися вирощувати екологічно чисту спаржу без використання «хімії», — з гордістю розповідає директор фірми з вирощування спаржі Ольга Мялік. Збирають підрощену культуру двічі на день, отже, лише за один тиждень отримують шість тонн врожаю. Після цього пагони сортує та обрізає по одній довжині спеціальна машина. А ось упаковувати та маркувати підготовлену спаржу робітницям агропідприємства доводиться вручну.
Ринок спаржі на півдні України прекрасно розвивається, але, за визнанням самих аграріїв, говорити про його рентабельність можна буде не раніше, аніж через вісім років, адже це дуже примхливий бізнес через адаптацію екзотики на українських полях. Хоча перспективи є, бо мешканці усіх міст України з великим задоволенням купують спаржу, вирощену на рідній землі: вона й дешевша, й смачніша, та й свіжіша, бо швидше потрапляє з поля до
столу.
