Минулої суботи, в рамках міжнародного наукового проекту «Середньовічні Балтія та Чорномор’я: матеріальна реконструкція торговельних зв’язків» та першої науково-дослідницької експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України», в парку «Древлянський», біля купальні рівноапостольної княгині Ольги, спущено на воду човни-репліки «Добриня» і «Фрам».
Човни виготовлені за старовинними технологіями і лекалами учасниками Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Андрія Петраускаса.
«...Та й полину до самого моря»
— Перехід — це не лише отримання навичок управління човнами-репліками в умовах річкового плавання, а й проведення наукових спостережень та досліджень з метою вивчення механізмів практичного функціонування ділянки стародавнього торговельного шляху «із варягів у греки», — розповідає Андрій Петраускас.
— Дякуємо за співпрацю Володимиру Москаленку, голові Коростенської міської ради, Володимиру Арешонкову, народному депутату, громадським організаціям «Асоціація ветеранів Військово-Морських сил України» (Сергій Анатолійович Гайдук), «Київське військово-історичне товариство» (Олександр Чудновець) та Першому міжнародному історико-культурному фестивалю «Добриня фест».
«Добриня» перед спуском на воду.
Практичний перехід човнів-реплік річками Уж, Прип’ять та Дніпро успішно розпочався й закінчиться на Київському морі у Вишгороді 18 квітня.
Човни-репліки виготовлені в місті Олевськ співробітниками Житомирської археологічної експедиції за технологіями і лекалами тисячорічної давнини. Подібними технологіями користувалися стародавні корабели при виготовленні річкових та річково-морських човнів на основі видовбаних колод — так званих човнів-довбанок.
Протягом переходу здійснюватимуться наукові спостереження та дослідження з метою вивчення механізмів практичного функціонування ділянки стародавнього торговельного шляху «із варягів у греки».
«Середньовічні Балтія та Чорномор’я: матеріальна реконструкція торговельних шляхів» — саме так називається міжнародний науковий проект, започаткований Національною академією наук України у співпраці з академіями наук Латвії та Туреччини.
У рамках цього проекту проводяться археологічні, історичні та практичні дослідження торговельного шляху «із варягів у греки». Більшість річкового шляху пролягала теренами України із залученням її водних артерій — річок Прип’ять, Десна та Дніпро.
«Ми стаємо ближчими світові, а великий світ стає ближчим кожному з нас»
Сотні, тисячі річкових та морських суден щороку везли до прадавніх «торговельних хабів», серед яких чільне місце на злитті трьох річок посідав стародавній Київ, скарби Заходу, Півночі та Сходу, щоб доставити їх у сонячні землі Півдня в обмін на сповнені сонцем плоди.
— Так поліський край, здавалося б, зовсім тихий у гущині реліктових поліських лісів, серед покладів сонячного бурштину, стає ближчим до моря, — говорить Сергій Гайдук, віце-адмірал ВМС України. — Так український народ відновлює свою історичну морську пам’ять. Саме так ми усвідомлюємо, що наші національні інтереси не зачиняються ворітьми наших дворів та дверима наших квартир, а поширюються водними артеріями нашої землі до моря і далі, далеко за межі небосхилу. Так ми стаємо ближчими світові, а великий світ стає ближчим кожному з нас.
Морський вимір національних інтересів України може бути захищеним лише потужним і спроможним військовим флотом. Десятиріччя занедбаності та забуття морської діяльності в Україні, як з боку влади, так і з боку громадянського суспільства, призвели до плачевного стану вітчизняного флоту. Цим не завагався скористатися ворог, який здійснює агресивні акти проти України на морі. І не має ознак того, що вже вчиненими діями наші недруги обмежаться.
Настав час українській нації звернути свою увагу на відродження і розбудову власних Військово-Морських сил, як надійного захисника національних інтересів на морі.
Справа розбудови національного флоту — не з легких і не з найшвидших, тому потребує уваги і зусиль кожного громадянина, на яких би теренах краю він не перебував. Ти — це Флот, хоч б ти де був.