Традиційно при аналізі доленосних для країни подій обирається алгоритм толерантного контенту.
Проте карколомний і драматичний перебіг подій президентської кампанії і пов’язані з ними реальні загрози існуванню Української держави спонукають до більш жорсткої лексики.
Одразу варто звернути увагу суспільства на те, що впертість, норовливість, шахраювання, ієзуїтське лукавство, безсоромний цинізм, відверта брехня та дуркування постійно демонструються тепер уже переможцем першого туру Володимиром Зеленським.
Особливе обурення викликають постійне ухиляння від особистих публічних коментарів ЗМІ і громаді із фундаментальних питань стратегії розвитку держави, її інтеграції в євроатлантичний союз розвинених демократій.
Не було отримано від кандидата і спростування зневажливих, на межі параної жартів щодо ставлення до України, як до путани.
Вкрай принизливим для великої країни було його цвірінчання щодо домовленостей із Путіним на колінах та обіцянки вести прямі переговори на умовах Кремля з терористичними «ЛНР»-«ДНР».
Тобто, через таку його поведінку склалося стійке враження, що «молоде дарування» так і не вийшло з цинічного образу комедіанта, вочевидь є таким за природою власного характеру та уподобань у реальному житті.
З-за спини Зеленського стирчать вуха олігархіві реваншистів
До речі, за визначенням, комедіант є артистом, цирковим клоуном, фокусником, удавальником-лицеміром, якому ні в чому неможливо вірити чи довіряти.
Беручи також до уваги відсутність будь-якого політичного, управлінського, державницького досвіду, стійких патріотичних проукраїнських переконань та невизначену ідеологічну і конфесійну приналежність (чи то іудей, чи християнин, чи агностик), небезпечно і недопустимо, щоб людина з такою характеристикою посіла найвищу посаду в державі.
Адже така особа не здатна мобілізувати сектор безпеки й оборони, націю і західних партнерів на ефективне стримування та відсіч російському агресору з метою відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни.
Звичайно, що подібний персонаж невипадково з’явився на суспільно-політичній арені України. Його призначення запрограмовано ворогом на стримування відродження незалежної України як повноцінного міжнародного суб’єкта. Не виключено, що в удаваному цирковому азарті і сам Володимир Зеленський не усвідомлює, в яку криваву авантюру його втягують ляльководи, яка руйнівна місія покладається на нього.
Адже з-за спини комедіанта все чіткіше стирчать вуха занадто прагматичних олігархів (Коломойський, Боголюбов, Фірташ) і пропутінських реваншистів (Медведчук, Льовочкін, Добкін, Портнов, Новінський, Разумков).
Такий симбіоз утворив за командою з Кремля ситуативний латентний антиукраїнський союз. Модель стратегії і сценарій діяльності об’єднання є цілком передбачуваним.
У разі обрання на посаду Президента, недосвідченому і невпевненому у власних силах, без чітких переконань, професійної команди та фатально залежному від зовнішніх впливів Володимиру Зеленському Путін досить швидко «обламає роги» і примусить підписати такі кабальні угоди, що трансформують країну у нікчемну Малоросію.
Відповідною історичною аналогією є доля молодого і недосвідченого гетьмана України Юрія Хмельницького, який зі злої волі російського царя завершив свій життєвий шлях у монастирі. А Московія розчленувала Україну спільно з Річчю Посполитою та іншими ласими до чужих земель сусідами. Є вірогідність того, що на подібні дії Путіна у сьогоденні розчарований в українській еліті Захід укотре висловить лише глибоке обурення та занепокоєння.
Зважений вибір або революція
Прогнозовано, що такі кроки Путіна супроводжуватимуться подальшим розколом українського суспільства на міжнаціональній, міжконфесійній та майновій основі.
Кремлівськими пропагандистами для розпалювання антисемітизму й українофобства підкидатимуться історії на кшалт державного перевороту іудеїв у IX ст. в Хозарському каганаті, що перетворило середньовічну імперію у торговельну корпорацію і згодом призвело до занепаду під ударами більш могутніх сусідів.
Всіляко мусуватимуть теми погромів у різні історичні епохи, вина за які несправедливо покладатиметься лише на українську історію.
Закономірно, що на ґрунті утискання національної гордості і гідності свідоме українство активно протестуватиме проти новітньої російської колонізації. Зазначене матиме наслідком продовження національної революції, але у більш жорсткій і кривавій формі.
Така ідея вже витає у повітрі, особливо у головах радикально налаштованих громадсько-політичних діячів та бійців добровольчих формувань. Адже вони не позбавлені спогадів про спільну відповідальність Леніна, Троцького та частини соціал-демократичного, сіоністського збільшовиченого єврейства у придушенні УНР.
А також про жертви, що несе Україна на східному фронті вже від путінського режиму. Пам’ятають також, що рівноапостольний князь Володимир Великий при виборі релігії для Київської Русі перевагу надав християнству східного обряду.
Безлад, розбрат і протистояння в Україні — на руку Кремлю. Путіну потрібен хаос в Україні, щоб обґрунтувати перед Заходом необхідність кремлівського зовнішнього управління над Києвом під приводом недопущення дестабілізації Європи і світу.
Вірогідність реалізації такого, без перебільшення, жахливого сценарію в Україні не є обов’язковою. В Україні достатньо державницьких, притомних і зі здоровим глуздом сил. Але, як видається, після першого туру виборів частина з них дещо спантеличена, розчарована та дезорієнтована.
Бо перебуває під впливом оманливої толерантності, вважаючи, що у країні молодої і недостньо захищеної демократії її можливо культивувати і стосовно відвертих авантюристів та реваншистів.
Вони вже очевидно мають тверді наміри торпедувати цивілізаційний вибір України і спрямувати державу у васальні пазурі Московії.
Без перебільшення, потрібно усвідомлено визнати, що Україна переживає момент істини. І такий стан вимагає консолідації всіх суспільно-політичних і громадських об’єднань країни на платформі реалізації ідей Революції гідності, за які поклали життя герої Небесної Сотні та заради підтримки самовідданої і жертовної боротьби лицарів віри і правди на східному фронті. Співвітчизникам потрібно навчитися нарешті любити Україну в собі, а не себе в Україні.
Варто також мати на увазі, що епохальний ренесанс України за підтримки суспільства може гарантувати демократ і державник-творець Петро Порошенко. В такому разі Батьківщина може бути впевненою, що у Путіна і Коломойського не буде жодного шансу спрямувати комедіанта-руйнівника Зеленського, як російський багнет у серце України.
Василь БОГДАН,
експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант, публіцист
