Німецькі дипломати та депутати відкрито ведуть активну кампанію за зняття санкційного тиску з Російської Федерації у Раді Європи і планують досягнути цього на нинішній сесії ПАРЄ.
Цю інформацію «Європейській правді» підтвердили кілька не пов’язаних один з одним західних дипломатів, а також представників експертної спільноти.
Представники Німеччини і раніше не приховували, що віддають перевагу «діалогу» з РФ, навіть якщо для цього доведеться поступитися тиском на неї.
Але, за інформацією «Європейської правди», нині йдеться вже про скоординовану кампанію, яка набула значних масштабів напередодні весняної сесії ПАРЄ.
Примітно, що ця активність охоплює представників обох ключових сил урядової коаліції – ХДС/ХСС та соціал-демократів. Так, днями депутати від ХДС та СД спрямували на адресу президента ПАРЄ лист із проханням переглянути санкційні правила, прибравши право Асамблеї накладати санкції на делегації держав-порушниць при затвердженні їхніх повноважень.
Одночасно, за даними «ЄП», німецькі депутати ведуть роз’яснювальну роботу у ПАРЄ, переконуючи інших парламентаріїв, мовляв, боротьба України з РФ є «передвиборчою технологією» і Європа не має її підтримувати. Парламентарії також запевняють, що ідею прощення Росії підтримує особисто Ангела Меркель. Сама канцлер досі не оприлюднювала позицію з цього приводу.
Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд також заявив, що Росії слід повернути право голосу в організації, щоб «не створювати нові лінії поділу в Європі», повідомляє британське видання «Файненшл Таймс».
«Рада Європи — це єдине місце, де Росія зв’язана з Європою в обов’язковому правовому порядку. Ми побачимо іншу Росію», — переконаний заявив Яґланд.
«Ми не повинні недооцінювати негативні наслідки, особливо якщо ми поєднаємо їх з «Брекзитом» для ЄС. Ми можемо отримати два сценарії, які стануть потрясінням для Європи», — наголосив генсек.
За його словами, він відчуває сильну солідарність з Україною, але «чи стане Україна кращою, якщо Росія вийде?». «Ми засудили анексію Криму. Але не від нас залежить, як вирішити цю проблему. Цим мають займатися інші міжнародні організації. Наш мандат полягає в захисті прав людини. Існують російські громадяни. Вони є незалежно від того, що відбувається в Криму», — заявив Яґланд.
Цю заяву вже розкритикував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Пан Яґланд вважає, що Росію потрібно повністю повернути в Раду Європи, оскільки це створює лінії поділу в Європі. Якщо керуватися такою логікою, треба випускати злочинців iз в’язниць, бо це лінія поділу в суспільстві», – написав Клімкін у «Твіттері».
Весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи відкрилася у Страсбурзі 8 квітня і триватиме до 12 квітня.
Нагадаємо, в жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань.
Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів — права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія тоді заявляла, що залишить Раду Європи. Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.
ДУМКА З ПРИВОДУ
«Щойно (8 квітня. — Ред.) за терміновою процедурою було проголосовано рішення про внесення до порядку денного ПАРЄ питання про зміну процедури застосування санкцій, а в реальності — питання про зняття санкцій з Росії, — написав у «Фейсбуці» народний депутат України, член ПАРЄ Георгій Логвинський.
— Голосування буде в середу. Як не дивно, серед відкритих лобістів цього рішення виступили представники Німеччини, Нідерландів, Швейцарії та інших шанованих держав. Основний аргумент полягав у тому, що без 32 мільйонів євро, які Росія не заплатила, Рада Європи відчуватиме «неприйнятні труднощі». Ухвалення цього документа означатиме зняття санкцій з Росії в ПАРЄ, що вплине на зняття інших обмежень, і не тільки у Страсбурзі. Це останній шанс для агресора пробити діру у міжнародній політичній інституції, тому на досягнення результату кинуто всі сили. Зараз у нас усіх одне важливе завдання: ми повинні мобілізувати всі сили на міжнародній арені для протистояння цій агресії».
