«Універсальний солдат»: на кого зараз полюють українські роботодавці

За інформацією директора Київського міського центру зайнятості Віктора Білича, найбільший попит роботодавців спостерігається останнім часом на представників найпростіших професій (прибиральники, двірники, вантажники, підсобні робітники), фахівців (бухгалтерів,  лікарів, сестер медичних, вихователів).

 

 

Серед кваліфікованих робітників з інструментом затребувані слюсарі-сантехніки, слюсарі-ремонтники, електрогазозварювальники, мулярі, швачки.

 

 

Високий попит на працівників сфери торгівлі та послуг (охоронники, продавці, кухарі, помічники вихователя).

 

 

«УМ» поспілкувалася з людиною, яка довго не могла знайти роботу (вона, щоправда, побажала не називати свого імені). Розповідає, що пошук був нелегким.

 

«Дійсно, вакансій чимало, але роботодавці пропонують низькі зар­плати, а вимагають від людини багато. При працевлаштуванні найбільше цінують ініціативність, бажання працювати, готовність учитися та розвиватися, а також креативність. Найголовніше — не засмучуйтесь, якщо вам відмовляють. Ви обов’язково знайдете роботу, навіть якщо не маєте досвіду», — зазначає співрозмовник.

 

Тема трудової міграції українців за кордон — одна з найболючіших. Голов­на причина масової міграції — різниця в оплаті праці. Сьогодні Україна переживає скрутні часи, а сусідні європейські держави користуються цим.

 

Поляки, чехи, угорці їдуть на заробітки до заможніших країн — в Австрію, Німеччину, а українці займають їхні місця. Ба більше, польські роботодавці й самі заохочують трудову міграцію з України, дозволяючи влаштовуватись на сезону роботу за біометричними паспортами. Поляки охоче відкривають українцям робочі візи: у 2016-му видали близько 1 млн. віз і ще стільки ж у 2017-му.

 

Заробітчанин зі стажем Артем Кучер під час бесіди з «УМ» каже, що в Польщі влаштуватися на роботу легше, ніж в Україні.

 

«Польські роботодавці зацікавлені в українцях. Але вони ніколи працівників напряму не наймають, а роблять це через спеціальні агенції, яким оплачують послуги з пошуку кваліфікованих кадрів з України. Проб­леми якщо й виникають, то найчастіше через нелегальне працевлаштування. Заохочують польські роботодавці українських заробітчан безплатним проживанням або низькою платою за оренду житла, обідами і трансфером до місця роботи. Ну і вищими зарплатами, безумовно. А більшого й не треба — тільки працюй», — додає Артем.

 

В агенції праці Pelekh Agency в коментарі для «УМ» розповіли, що зар­плата для різноробочих у середньому становить 700 євро.  Від 900 євро — зарплата для фахівців (робочі спеціальності: столяр, будівельник, механік, зварювальник (зварювальники більше заробляють, зазвичай), електрик, сантехнік ).

 

Найбільш затребувані професії: столяр, будівельник, механік, зварювальник, рихтовщик, електрик, сантехнік, кухарі, м’ясники. А найбільш оплачувані — це зварювальник, агроном. Робота шкідлива, але й оплата висока. Не вистачає медсестер, але з нашими дипломами там працювати не можна.

 

«В сумі вони так само можуть заробити і в Україні, але  люди люблять виїжджати в пошуках кращої долі або просто змінювати щось у своєму житті. За цей час, що я працюю (з 2014 року), зарплати виросли з 6,50 злотих (це була мінімальна) за годину до 9 (зараз це така найнижча) злотих за годину. Також виріс рівень наших фахівців, які мігрують. Якщо раніше поляки скаржилися на те, що наші люди не вміють працювати, то зараз —дуже гарні відгуки про наших фахівців. Перші українці, хто виїхав до Польщі років 10 тому, дуже нарікали на те, що їх примушують працювати більше, ніж вони звикли, їх обурювала дисципліна. Вже зараз зовсім інше відношення у наших людей до роботи: більш відповідальне і старанне. Ну і, відповідно, ставлення роботодавців теж докорінно змінилося. Українських працівників дійсно цінують більше, ніж польських»,— розповідає HR-фахівець Світлана Горбач.

 

Світлана дала кілька порад читачам «УМ», які їдуть на заробітки за кордон: «Перевіряйте, чи легально працює агенція з працевлаштування, чи має ліцензію на діяльність. Краще ознайомитися перед виїздом з культурою країни, до якої виїжджаєте, вивчити розмовні фрази. Часто в інтернет-мережі можна знайти неіснуючі вакансії, досить популярний напрямок — це Норвегія (рибкомбінат). Краще зателефонувати в посольство цієї країни і дізнатися, скільки робочих віз видали за останній рік у цю країну і яка процедура оформлення дозволу на роботу. Ще досить багато країн не спростило нам процедуру отримання робочих дозволів. Тому не все, що пишуть в інтернеті, є правдою».

 

Як зазначають експерти, трудова міграція, крім негативних рис, має і свої плюси: українці надсилають додому гроші, які допомагають зменшувати показники бідності, інвестують у навчання дітей, дозволяють багатьом громадянам купувати та будувати житло в Україні.

 

Згідно зі звітами НБУ, з країн Євросоюзу українці перераховують майже в 4-5 разiв більше коштів, ніж із країн СНД: 5 млрд. 697 млн. доларів проти 1 млрд. 515 млн. доларів у 2017 році, і 1 млрд. 640 млн. доларів проти 340 млн. доларів у І кварталі 2018 року, відповідно.

 

Близько 62% українських трудових мігрантів планують працювати в Польщі, 11% з яких розраховують залишитися там назавжди. Про це повідомила прес-служба Всеукраїнської асоціації компаній iз міжнародного працевлаштування із посиланням на результати соціологічного дослідження, проведеного в Україні на замовлення польської компанії Personnel Service.

 

«Дослідження показало, що лише 11% українських мігрантів хочуть залишитися в Польщі назавжди. Однак великі польські компанії докладають зусиль для того, щоб українці залишалися працювати на багато років. Поки що для переважної більшості наших громадян міграція носить тимчасовий, повторюваний і короткочасний характер», — ідеться у повідомленні.

 

Згідно з дослідженням, Польща є привабливим міграційним напрямком для громадян України з кількох причин. Для 53% українців це географічна близькість. На другому місці — бажання заробити (44%), а на третьому — низький мовний бар’єр (34%).

 

Усі ці переваги призводять до того, що 3 з 4 працівників з України приїжджають до Польщі частіше одного разу (34% відвідали Польщу 2-3 рази впродовж п’яти років, а 18% — 4-5 разів).

 

Як зазначають експерти, для того щоб зменшити динаміку трудової міграції за кордон, потрібно: розвивати економіку, створювати нові робочі місця, забезпечити гідну оплату праці, умови, які б мотивували українців повертатись додому.